Цивільна справа №760/8765/14-ц
№2/760/3462/14
(заочне)
26 вересня 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Зінченко С.В.
при секретарі Резніченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної державної адміністрації, Солом'янський районний відділ Державної міграційної служби в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської РДА в м. Києві, Солом'янський районний відділ Державної міграційної служби в м. Києві про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття їх з реєстрації.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що він набув право власності на вказану квартиру на підставі Договору дарування від 20 травня 2012 р. На момент укладення Договору дарування в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована дружина колишнього власника квартири ОСОБА_4 - ОСОБА_2, проте, відповідачка в квартирі не проживала, і не проживає, її речей в квартирі немає, свої обов'язки по оплаті витрат на утримання квартири вона також не виконує. Позивач вважає, що реєстрація відповідачки та її малолітнього сина у квартирі АДРЕСА_1 порушує його право власності, тому він звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1 та скасування реєстрації.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, справу просив розглядати у його відсутність.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялась належним чином, а тому суд ухвалив, з урахуванням згоди позивача, провести заочний розгляд справи на підставі ст. 224 ЦПК України.
Треті особи - Служба у справах дітей Солом'янської РДА в м. Києві, Солом'янський районний відділ Державної міграційної служби в м. Києві своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 20 травня 2012 р. ОСОБА_6 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованим в реєстрі під № 3696.
Як вбачається із довідки форми № 3 виданої Центром обслуговування споживачів № 2 від 16 квітня 2014 р. за № 1107 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 з 02 листопада 2000 року та ОСОБА_5 з 04 березня 2014 р.
Як вбачається із Довідок виданих ЖЕО № 314 від 17.09.2008 р. та від 27.01.2010 р. ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Факт не проживання ОСОБА_2 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2012 р. підтверджується листами Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві від 12.06.2014 р. та 16.07.2014 р.
16 травня 2012 р. було постановлено рішення Деснянського районного суду м. Києва про вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 що належить їй на праві власності. Вказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим житлом відноситься до особистих сервітутів.
Особистий сервітут є право, яке виникає на підставі закону.
Обставиною встановлення особистого сервітуту ОСОБА_2 було укладення шлюбу з колишнім власником квартири - ОСОБА_4.
Оскільки, права членів сім'ї колишнього власника є похідними від прав власника, тому з припиненням права власності на жиле приміщення члени його сім'ї також втрачають право користування (сервітут) цим приміщенням. Сервітут припиняється у разі переходу до інших осіб права власності на квартиру. Збереження прав користування житлом за членами сім'ї колишнього власника не передбачається, оскільки, таке право виникає у членів сім'ї нового власника, а сервітут носить особистий характер.
Тому, відповідно до п. 4 ст. 406 Цивільного кодексу України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_5 не є членами сім'ї власника житла то згідно з п. 4 ч. 1 ст. 406 Цивільного кодексу України відпадає одна з необхідних обставин для встановлення сервітуту за законом і сервітут припиняється, а тому ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_5 вважаються такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11.12.2003 р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Виходячи з того, що Закон України від 11.12.2003 р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про позбавлення власника права власності на житлове приміщення або права користування такої особи житловим приміщенням.
Тому суд вважає, що позовна вимога про зняття відповідачки та її малолітнього сина із реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1 також підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини першої статті 88 ЦПК України.
Так стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 64, 150, 156, 158, 162 ЖК України, ст.ст. 16, 319, 321, 391, 401, 402, 405, 406 ЦК України, Законом України від 11.12.2003р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та на підставі ст.ст. 10, 11, 27, 60, 61, 224, 225 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної державної адміністрації, Солом'янський районний відділ Державної міграційної служби в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку по квартирі АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Зінченко С.В.