Справа № 569/13036/14-а
23 вересня 2014 року Рівненський міський суд
під головуванням судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Жижчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Волинській області в особі інспектора ДПС стаціонарного посту Скитюка Олександра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
В Рівненський міський суд з позовом до Управління ДАІ УМВС України у Волинській області в особі інспектора ДПС стаціонарного посту Скитюка Олександра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_1
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав. Просить суд їх задоволити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №025615 від 05 серпня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., посилаючись на ті обставини, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він ніяким чином не порушив закону, а протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення на нього складено не правомірно. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення мають враховуватися обставини, що пом'якшують відповідальність ст. 33 КУпАП.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмові заперечення на позов у яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст.107 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права у сфері публічно-правових відносин.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №025615 від 05 серпня 2014 року, винесеної інспектором ДПС стаціонарного посту №2 Скитюком О.Ю., що 05 серпня 2014 року о 15 год. 24 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «KIA CEED» д.н. НОМЕР_1, на а/д М-07 м.Ковель (яка позначена дорожнім знаком 5.45) рухався з швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Трукам ТС 000670, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Керуючись положеннями статей 33 та 284 КУпАП, Постановив: Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Як вбачається з пояснень позивача, свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення він не визнав та пояснив, що будь-яких порушень правил дорожнього руху ним допущено не було. Будь-яких доказів вчинення ним адміністративного правопорушення інспектором ні на його вимогу, ні суду надано не було. Крім того пояснив що посилання інспектора ДАІ на ті обставини, що він порушив вимоги дорожнього знаку 5.45 ПДР України є надуманими, оскільки він рухався поза дією даного дорожнього знаку.
Вважає, що даними обставинами він доводить свою правоту та те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП він не вчиняв, а винесена інспектором постанова є незаконною, оскільки у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, через відсутність належних доказів порушення ним вимог КУпАП та ПДР України.
Суд вважає, що дії позивача були невірно кваліфіковані працівником ДАІ, а саме позивачем не було допущено порушень вимог ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Значення інформаційно - вказівного дорожнього знаку 5.45 - "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Знак використовується для позначення населеного пункту, в якому діють спеціальні вимоги, що регулюють порядок руху в населених пунктах. Знак встановлюється на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Після проїзду знака 5.45 "Початок населеного пункту" встановлюється максимальна швидкість руху в 60 км/год і дозволяється зупинка з лівого боку дороги за відсутності суцільної лінії розмітки (трамвайних колій) посеред проїзної частини.
Правила визначають населений пункт, насамперед, як забудовану територію, на якій проживають або працюють люди. Правилами передбачено цілий ряд вимог, що діють лише в населених пунктах (зупинка і стоянка транспортних засобів, обмеження швидкості руху, подача звукового сигналу і т. д.).
Згідно з Правилами, населеним пунктом є територія, при в'їзді на яку встановлені знаки 5.45 або 5.47 «Початок населеного пункту» відповідно на білому або синьому тлі, а при виїзді - 5.46 або 5.48 «Кінець населеного пункту». При цьому якщо перед початком забудованої території встановлено знак 5.47, то під час руху по цій дорозі, що проходить через населений пункт, водій не зобов'язаний виконувати вимоги, що стосуються регламентації порядку руху, зупинки та стоянки в населеному пункті, але на інших дорогах цього населеного пункту він повинен їх виконувати.
Якщо з якихось причин знаки 5.45, 5.47 відсутні, але явно видно, що це населений пункт (забудована територія), водій зобов'язаний дотримуватися порядку руху в населених пунктах.
В судовому засіданні не знайшло своє підтвердження викладене в постанові по справі про адміністративне правопорушення допущене позивачем порушення правил дорожнього руху, зокрема відсутні будь-які докази, які б підтверджували дані обставини.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні пояснення інших учасників дорожнього руху, безпосередньо водіїв транспортних засобів, які рухались попереду та позаду транспортного засобу позивача, пояснення інших учасників дорожнього руху які були очевидцями даної події.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений статтею 62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що матеріали справи не містять безсумнівних доказів тих обставин, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак представник відповідача в судове засідання не з'явився, в письмових заперечення на адміністративний позов поданих до суду належних та допустимих доказів про те, що позивач порушив правила дорожнього руху саме в населеному пункті не надав, а позивач дані обставини спростував надавши кольорові фотознімки, які були оглянуті в судовому засіданні на яких зафіксовано розміщення транспортних засобів позивача та працівників ДПС, а також зафіксовано, що на прилеглій до дороги території по якій рухався позивач на транспортному засобі, відсутні будь-які споруди та будинки. По правій та лівій стороні дороги лісосмуга та поле, а на дорозі відсутні пішохідні переходи та тротуар. Знаки, які б свідчили про початок чи закінчення населеного пункту та що обмежують швидкість руху відсутні, що в свою чергу дає суду підстави вважати, що даний відрізок дороги на якому начебто позивачем було скоєно адміністративне правопорушення не відповідає вимогам п. 5.45 дорожнього знаку "Початок населеного пункту". Інші доводи позивача не приймаються судом, оскільки вони повністю спростовані відповідачем.
Враховуючі вище викладене, суд вважає, що з цих підстав в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП.
З наведених фактів випливає, що уповноваженою особою інспектором ДПС стаціонарного посту №2 Скитюком О.Ю., всупереч положенням ст.ст.245, 251 КУпАП не було з'ясовано повно і об'єктивно обставин справи, а відтак чи винен він у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності.
Крім того, слід зазначити, що інспектором ДПС стаціонарного посту №2 Скитюком О.Ю. було проігноровано вимоги чинного законодавства щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме: не відібрано пояснень у свідків, які були іншими учасниками дорожнього руху, інспектором не було відібрано письмових пояснень і зауважень щодо змісту постанови.
Також суд вважає, що у відповідності до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинно враховуватись уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність порушника.
Однак, як вбачається з вищезазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС стаціонарного посту №2 Скитюком О.Ю. при накладенні на позивача адміністративного стягнення не була з'ясована жодна з вищезазначених обставин і як наслідок постанова винесена не об'єктивно та упереджено.
Судом встановлено, що постанова є незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зазначені положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06 березня 2008 року №2, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції України, ст.ст.2,17,
100,102,104,105,106 КАС України, ст.ст.245,251,254,256,268,280,285,287-289 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України у Волинській області в особі інспектора ДПС стаціонарного посту Скитюка Олександра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Скасувати постанову серії ПС1 №025615 по справі про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2014 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови серії ПС1 №025615 по справі про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2014 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий: