Справа № 875/263/14
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
05 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.10.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії про скасування постанови від 30.09.2014 року № 1369 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9» в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2; зобов'язання надати можливість виправити допущені неточності та зареєструвати кандидатом у народні депутати України у одномандатному виборчому окрузі № 89 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставність прийняття спірної постанови, оскільки, на його думку, подані документи і матеріали щодо реєстрації кандидатом у народні депутати України повністю відповідають вимогам виборчого законодавства України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав належним чином завірену копії оскаржуваної постанови та документи, на підставі яких її прийнято, а тому суд знаходить за можливе розглянути справу у його відсутності .
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, суд знаходить, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
В судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2014 року ОСОБА_2 подав до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування разом з іншими документами, необхідними для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 89 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
30.09.2014 року відповідачем прийнято спірну постанову № 1369, якою ОСОБА_2 відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України.
Відповідно ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі Закон) Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати у відповідному окрузі за умови отримання нею визначених документів.
Спірна постанова обґрунтована тим, що заява про самовисування не містить зобов'язання у разі обрання позивача депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, а в автобіографії не зазначено відомостей про громадянство, час проживання на території України, партійність, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомостей про наявність чи відсутність судимості, тому дані документи не є відповідно заявою про самовисування та автобіографією в розумінні пунктів 1 - 2 ч. 2 ст. 55 Закону.
Отже, визначальним для вирішення даної справи є встановлення ступеню суттєвості недоліків автобіографії, поданої позивачем до Центральної виборчої комісії, з огляду на те, що відповідач вважає вказаний документ (з точки зору його інформативності) неподаним взагалі.
Так, п. 2 ч. 2 ст. 55 Закону передбачає, що автобіографія кандидата в депутати обов'язково повинна містити: …, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, …, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
Проаналізувавши зазначені приписи ст. 55 Закону, судова колегія приходить, до висновку, що вказана правова норма є імперативною, а тому підлягає виконанню кандидатами у народні депутати України в повному обсязі.
Одночасно суд зазначає, що незазначення в автобіографії громадянства, часу проживання на території України, адреси місця проживання, контактного номеру телефону, відомостей про наявність чи відсутність судимості є грубим порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 55 Закону.
В даному випадку не підлягає застосуванню ч. 3 ст. 60 Закону, оскільки жодним чином зазначені вище недоліки автобіографії позивача, як кандидата в народні депутати, не можна ототожнювати з помилкою або неточністю, які підлягають виправленню і не являються підставами для відмови в реєстрації.
Аналогічна правова позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 01.10.2014 року у справі № 875/71/14.
За таких обставин Центральна виборча комісія правомірно відмовила в реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України у одномандатному виборчому окрузі № 89 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Крім того, незазначення в заяві про самовисування зобов'язання у разі обрання позивача депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, являється порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону.
Отже, у своїй сукупності добуті докази не спростовують легітимність спірної постанови ЦВК від 30.09.2014 року № 1369. Відповідач, відмовляючи позивачу в реєстрації, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» за результатами розгляду на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови.
Оскільки ЦВК відмовили позивачу в реєстрації, і це рішення судом визнається законним та обґрунтованим, вимоги про зобов'язання надати можливість виправити допущені неточності та зареєструвати кандидатом у народні депутати України у одномандатному виборчому окрузі № 89 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, не можуть бути задоволені, окрім того, і з тих підстав, що суд не наділений повноваженнями щодо надання можливості позивачу виправити допущені неточності у поданих ним документах, оскільки такі повноваження є дискреційними по відношенню до відповідача.
Виходячи з вимог ч. 9 ст. 172 КАС України, суд приймає до розгляду позовну заяву щодо рішення виборчої комісії незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що судовий збір на час вирішення спору так і не сплачено, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь держави 73 грн. 08 коп., як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. 77 Конституції України, ст.ст. 52 - 56 Закону України «Про вибори народних депутатів», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 122, 158-163, 167, 172 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку у дводенний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Саприкіна І.В.
Судді: Аліменко О.В.
Безименна Н.В.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.