Справа № 875/175/14
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
03 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.
Суддів:Ключкович В.Ю.
Кобаль М.І.,
При секретарі:Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом кандидата у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів ОСОБА_5 до Центральної виборчої комісії, третя особа - ОСОБА_6, про визнання протиправною та скасування постанови, -
29 вересня 2014 року Центральної виборчою комісією (далі - ЦВК, відповідач) прийнято Постанову № 1335 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» (далі - Постанова). Згідно додатку № 9 до вказаної постанови, ОСОБА_6 зареєстрований кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 93, утвореному в межах Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу.
Не погоджуючись із зазначеною Постановою, кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року ОСОБА_5 подано адміністративний позов, в якому він просить визнати протиправною та скасувати Постанову ЦВК від 29.09.2014 року № 1335 в частині реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 93 ОСОБА_6.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, ОСОБА_5 вказує на те, що відповідачем протиправно зареєстровано ОСОБА_6 як кандидата у народні депутати України, оскільки дану реєстрацію здійснено всупереч наявним у ЦВК відомостям щодо невідповідності даних кандидата у народні депутати України вимогам, встановлених частиною другою статті 79 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України», а саме: відомості про проживання ОСОБА_6 протягом п'яти останніх років на території України не відповідають дійсності.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року ОСОБА_6 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Аналогічна норма міститься в частині першій статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» № 4061-VІ, якою передбачено, що народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Тобто, положення Конституції України та Закону встановлюють обмежувальні умови для осіб, які балотуються в народні депутати України щодо їх права бути обраними на зазначені виборні посади. Однією з таких умов є ценз осілості - проживання особи в України протягом останніх п'яти років.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» № 4061-VІ проживання в Україні для цілей Закону означає: 1) проживання на території в межах державного кордону України; 2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України; 3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах; 4) перебування на полярній станції України; 5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.
Отже, Законом установлено перелік критеріїв визначення проживання в Україні і положення частини другої статті 76 Конституції України та частини першої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» № 4061-VІ не передбачають необхідності фізичного перебування особи на території України всі 365 (366) днів на рік протягом п'яти останніх перед днем виборів років.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-ІІІ безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.
Як вбачається із довідки Центральної виборчої комісії щодо перетинання державного кордону України громадянином ОСОБА_6 у 2011-2012 роках, останній виїжджав за кордон у відпустку, а саме: у 2011 році - 249 днів, з яких 43 календарних дні щорічної основної відпустки, 15 календарних днів відпустка без збереження заробітної плати, 34 календарних дні відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях; у 2012 році - 189 днів, з яких 24 календарні дні щорічна основна відпустка, 13 календарних днів відпустка без збереження заробітної плати, 35 календарних днів відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях та зроблено висновок, що ОСОБА_6 перебував за межами України у 2011 році 157 днів, а у 2012 році - 117 днів.
За підрахунками позивача, в 2011 році ОСОБА_6 перебував за межами України 206 днів, отже кількість днів перебування останнього в Україні в 2011 році, на думку позивача, становить лише 159 днів та наголошено, що документи, які ОСОБА_6 надавав суду під час розгляду справи 875/57/14 ідентичні документам, наданим останнім до Центральної виборчої комісії разом із повторною заявою про самовисування.
Колегія суддів приймає до уваги, що при повторному зверненні ОСОБА_6 до Центральної виборчої комісії із заявою від 24 вересня 2014 року ним додатково надано інформаційну довідку щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років (а.с. 52-53), в якій значені причини поважності перебування ОСОБА_6 за межами України а також те, що дні виїзду та приїзду громадянина ОСОБА_6 в Україну із-за кордону не вважаються днями відсутності останнього на території України.
Враховуючи вищевикладене і те, що у час перебування за межами України не включаються відпустки: згідно Закону України «Про відпустки» - щорічна основна відпустка - 24 календарні дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарні дні, але не більше 28 календарних днів та відпустка без збереження заробітної плати - не більше 15 календарних днів, то шляхом віднімання цієї кількості днів перебування ОСОБА_6 за межами України колегія суддів дійшла висновку, що останній перебував за межами України у кожному відповідному періоді (році) менше ніж 180 днів.
Також слід зазначити, що додатково ОСОБА_6 знаходився у службових відрядженнях у Міжнародну організацію «Федерація кінного спорту», а відповідно до п.3 ч.2 ст. 9 Закону № 4061-VІ, проживання в Україні за цим Законом означає перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах.
Разом з цим, посилання позивача як на підставу для задоволення позову на висновок: «Проте можливість відсутності на території України менше 183 днів у зв'язку з участю в спортивних заходах та відпусткою не є підставою для визнання причин відсутності поважними при реєстрації кандидатом у народні депутати до Верховної Ради України», який зроблено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2014 року (справа № 875/57/14), - колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду не може бути прийнято до уваги в якості обставини визначеної статтею 72 КАС України, оскільки такий висновок по своїй суті не встановлює певну обставину (подію, явище чи факт), а є фактично оціночним судженням.
Враховуючи вищевикладене та дослідивши всі зібрані у даній справі докази та матеріали справи № 875/57/14, колегія суддів вважає, що відповідач - Центральна виборча комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160-163, 172, 177, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову кандидата у народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів ОСОБА_5 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у дводенний строк з дня її проголошення.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Кобаль М.І.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Кобаль М.І.