"30" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/28749/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
при секретарі -Кошелєв С.В.
за участю представника:ГПУ - Чубенко В.В. ТОВ "Дігаймер" - Севериненко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер"
напостанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.07.2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011р.
у справі№ 2-а-1869/10/2770
за позовомЗаступника прокурора м.Севастополя в інтересах Головного управління Держкомзема в м. Севастополі
доСевастопольської міської Ради,
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Дігаймер"
провизнання протиправним та скасування рішення
У червні 2010 року Заступник прокурора м.Севастополя звернувся з позовом в інтересах Головного управління Держкомзему в м. Севастополі до Севастопольської міської Ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігаймер", в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської міської ради від 30.01.2002 року № 1065 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Дігаймер".
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм земельного законодавства України та порушує інтереси держави щодо становлення правопорядку та забезпечення стану законності у галузі земельних відносин.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.07.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Севастопольської міської Ради від 30.01.202 № 1065 "Про передачу в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Дігаймер".
На постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.07.2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011р. надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер", в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.06.2010 Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему в м. Севастополі було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Дігаймер» по набережній Назукіна, 5.
В ході зазначеної перевірки було виявлено невідповідність Рішення Севастопольської міської Ради № 1065 від 30.01.2002 та документів, які були підставою для його прийняття, вимогам діючого законодавства, що зафіксовано в акті перевірки від 08.06.2010р. № 630.
14.08.2001р. ТОВ «Дігаймер» звернулося із заявою на адресу голови Севастопольської міської державної адміністрації з проханням передати у постійне користування земельну ділянку по набережній Назукіна, 5.
19.11.2001 ТОВ «Дігаймер» звернулось до Севастопольської міської Ради із заявою з проханням розглянути питання про передачу йому у постійне користування або оренду на 49 років земельної ділянки по набережній Назукіна, 5 на підставі придбання ТОВ «Дігаймер» окремо розташованої будівлі загальною площею 236,3 кв. м за вказаною адресою: на набережні Назукіна, 5 для реконструкції та обслуговування центру підводного плавання та земельна ділянка площею 0,0662 надана в оренду ТОВ «Дігаймер» до 01.01.2016 року.
Рішенням Севастопольської міської Ради від 30.01.2002 № 1065 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0662 га на набережній Назукіна, 5 для реконструкції та обслуговування центру підводного плавання та земельна ділянка площею 0,0662 надана в оренду ТОВ «Дігаймер» до 01.01.2016 року.
Із зазначеного рішення вбачається, що підставою для його прийняття є клопотання ТОВ «Дігаймер», а також надані міською державною адміністрацією матеріали, у тому числі землевпорядна експертиза. При цьому відповідач керувався ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9, 124, 186 Земельного Кодексу України.
Суд першої інстанції розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті вмотивував свої висновки тим, що рішення про згоду на розроблення ТОВ «Дігаймер» проекту відведення земельної ділянки площею 0,0662 га. Севастопольською міською Радою не приймалося та проект відведення на земельну ділянку площею 0,0662 га ТОВ «Дігаймер» не розроблявся, а таким чином рішення Севастопольської міської Ради від 30.01.2002 № 1065, яким затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0662 га. прийнято у порушення вимог земельного законодавства.
Однак, колегія суддів вважає висновки судів передчасними, враховуючи наступне.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначений ст. 123 Земельного Кодексу України.
Відповідно до положень зазначеної статті, в редакції, чинний на час прийняття спірного рішення, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Дігаймер» було розроблено проект відведення з встановленням меж та площі земельної ділянки в натурі (на місцевості) по набережній Назукіна, 5 площею 0,1090 га, що підтверджується матеріалами справи (арк.с. 56-67).
Оскаржуваним рішенням Севастопольської міської Ради від 30.01.2002 № 1065 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0662 га на набережній Назукіна, 5 для реконструкції та обслуговування центру підводного плавання та земельна ділянка площею 0,0662.
Однак, розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не звернули увагу та не дослідили питання стосовно того, чи входить земельна ділянка площею 0,0662, на набережній Назукіна, 5, яку надано ТОВ «Дігаймер» за оскаржуваним рішенням № 1065, в склад земельної ділянки площею 0,1090 га, по тій же набережній Назукіна, 5, стосовно якої ТОВ «Дігйамер» було розроблено проект відведення з встановленням меж та площі земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Отже, при новому розгляді судам необхідно встановити чи входить земельна ділянка площею 0,0662 га, яка надана третій особі згідно рішення № 1065 від 30.01.2002р. в оренду, в межі земельної ділянки площею 0,1090 га щодо якої виготовлено ТОВ «Дігаймер» проект відведення.
Також судам необхідно встановити, чи використовується дана ділянка за договором оренди та згідно з цільовим призначенням, та яким чином порушені права позивача наявними орендними відносинами.
Отже, вирішуючи питання про законність або незаконність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, судам належало зробити висновки на відповідність цього рішення приписам ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно ч. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підставами для визнання рішення недійсним (нечинним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення. При цьому обов'язковою умовою визнання рішення недійсним (нечинним) є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст.159 КАСУ не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст. 220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігаймер" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.07.2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: