"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/16262/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області (далі - Міська рада) на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міської ради, третя особа: ОСОБА_3,
про визнання рішення недійсним, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Міської ради № 6/17-1782 від 27.03.2012 року (далі - Рішення № 6/17-1782) щодо затвердження проекту землеустрою з відводу ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,5889 га, на АДРЕСА_1.
Зазначила, що вона є власником нежитлових будівель, площею 2518,7 кв.м., на зазначеній земельній ділянці, оскаржуване рішення порушує її права.
28 грудня 2012 року постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року, позов задоволено.
Рішення № 6/17-1782 визнано протиправним та скасовано.
Міська рада звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі договору розподілу нерухомого майна між співвласниками спільної часткової власності від 20.02.2008 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, площею 2518,7 кв.м., на АДРЕСА_1, (65/100 часток комплексу), а ОСОБА_3 - нежитлові будівлі, площею 74,8 кв.м., (2/100 частки).
Відповідно до ч.,ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
3 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Міської ради із заявою щодо узгодження місця розташування земельної ділянки, площею 1,0392 га, на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлових приміщень, право власності на які виникли на підставі зазначеного договору.
16 червня 2011 року комісією з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документації з землеустрою надано висновок (протокол №69) згідно до якого розглянувши документацію, надану для погодження місця розміщення земельних ділянок ОСОБА_3 (площею 0,5580 га) та ОСОБА_2 (площею 1,0392 га) за зазначеною адресою, комісія дійшла висновку про недоцільність приймати рішення про погодження місць розміщення обох земельних ділянок, оскільки у наданих сторонами документах містяться суперечливі відомості.
20 вересня 2011 року Міська рада прийняла рішення №6/11-1071 щодо затвердження ОСОБА_3 матеріалів попереднього погодження місця розміщення і дозвіл на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки, площею 0,5580 га, для функціонування комплексу з ремонту і відстою автотранспорту на АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 16.02.2012 року комісія з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документації з землеустрою надала висновок (протокол №104) щодо узгодження ОСОБА_3 проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, площею 0,5580 га, за зазначеною адресою для функціонування комплексу з ремонту та відстою автотранспорту.
Акт встановлення та узгодження меж землекористування від 22.11.2011 року також складений на земельну ділянку, площею 0,5580 га.
27 березня 2012 року Міська рада прийняла Рішення № 6/17-1782 щодо затвердження ОСОБА_3 проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, площею 0,5889 га, на АДРЕСА_1 для функціонування комплексу з ремонту та відстою автотранспорту.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що доказів розгляду комісією з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документації з землеустрою, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою на спірну земельну ділянку Міською радою не надано, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.