"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/37289/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради Рівненської області (далі - Підприємство) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Підприємства до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області (далі - Інспекція),
про скасування акту перевірки та рішення,-
У жовтні 2009 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування акту перевірки Інспекції № 429 від 21.08.2009 року (далі - Акт № 429) в частині п.,п. 4.4, 3 щодо порушення Підприємством п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, та п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, та рішення Інспекції № 211 від 27.08.2009 року (далі - Рішення № 211) щодо застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Зазначило, що Підприємством правомірно здійснювалося нарахування плати за послуги централізованого опалення споживачам при наявності засобів обліку теплової енергії із застосуванням підвищувальних коефіцієнтів, оскільки п. 7.2.43 наказу Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 року, у разі організації вузла обліку не на межі розподілу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуваннями втрат на ділянці мережі від мережі розподілу до місця установки розрахункових приладів.
2 липня 2010 року постановою Рівненського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що Підприємство внаслідок безпідставного застосування підвищувального коефіцієнта до фактичних обсягів споживання теплоенергії отримувало від споживачів необґрунтовану виручку за період з 5.11.2008 року до 15.04.2009 року за рахунок безпідставного включення до розрахунку кількості використаної теплової енергії коефіцієнтів втрат, у зв'язку з чим Рішення № 211 є обґрунтованим.
Підприємство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 4.08.2009 року до 21.08.2009 року Інспекцією здійснена планова перевірка Підприємства щодо дотримання ним державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів на послуги з теплопостачання (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, з централізованого опалення), за результатами якої 21.08.2009 року складений акт перевірки № 429.
Відповідно до зазначеного акту Підприємством у період з 29.10.2008 року до 30.10.2008 року та з 16.12.2008 року до 19.12.2008 року були застосовані тарифи на послуги з централізованого опалення для населення, внаслідок чого зайво нараховано 10117,33 грн., а з врахуванням заборгованості за надані послуги отримано необґрунтованої виручки, у розмірі 8308,31 грн.
Внаслідок безпідставного застосування підвищеного коефіцієнту до фактичних обсягів споживання теплоенергії Підприємство отримало від споживачів необґрунтовану виручку.
27 серпня 2008 року Інспекція прийняла Рішення № 211 щодо застосування до Підприємства економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
24 жовтня 2008 року Рівненська районна рада Рівненської області прийняла рішення № 597 (далі - Рішення № 597) щодо введення в дію нових тарифів на послуги з теплопостачання.
Відповідно до п.,п. 5, 1 ст. 59 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.
Згідно з ст. 12 Закону України № 1160-ІV від 11.09.2003 року «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Відповідно до ст. 32 Закону України № 1875- ІV від 24.06.2004 року «Про житлово-комунальні послуги» споживачі повинні бути проінформовані про зміну тарифів за 30 днів до дня їх введення в дію.
31 жовтня 2008 року Рівненською районної радою Рівненської області Рішення № 597 було опубліковане в тижневику «Слово і час».
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що нові тарифи на послуги теплопостачання Підприємство мало право застосовувати з 31.10.2008 року.
Оскільки, фактично опалювальний сезон був розпочатий 28-29 жовтня 2008 року, Підприємство здійснювало нарахування за новими тарифами всупереч норм чинного законодавства України.
16 грудня 2008 року Рівненська районна рада Рівненської області прийняла рішення № 650 щодо введення в дію нових тарифів на послуги з теплопостачання, 19.12.2008 року воно було опубліковане в тижневику «Слово і час».
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що з 16.12.2008 року Підприємство застосувало до споживачів нові тарифи, а не з 19.12.2008 року.
Застосування Підприємством затверджених органом місцевого самоврядування тарифів раніше дня їх офіційного оприлюднення в друкованих засобах інформації, призвело до порушення Підприємством державної дисципліни цін, застосування не чинних тарифів, стягнення із споживачів необґрунтованої плати та отримання необґрунтованої виручки у зв'язку з чим Рішення № 211 є правомірним.
Крім того, Підприємство безпідставно включало до розрахунку кількість використаної теплової енергії коефіцієнти втрат, внаслідок чого воно отримало необґрунтовану виручку, у розмірі 3960,73 грн., оскільки відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу). Зазначені правила не передбачають застосування до показників лічильників будь-яких коефіцієнтів.
Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3.10.2007 року, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Зазначені правила зазначають, що споживач теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору у зв'язку з чим ці правила не поширюються на мешканців багатоповерхових будинків, які не є власниками будівель, і є споживачами послуг з централізованого опалення.
Позовна вимога Підприємства про скасування акту перевірки в частині п.,п. 4.4, 3 щодо порушення Підприємством п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, та п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 та ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, якщо таким рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права, свободи або інтереси особи.
Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не породжує для Підприємства будь яких порушень його прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.