"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/13883/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області (далі - Управління) на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 січня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління,
про визнання права на пільгове забезпечення вугіллям,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання права на пільгове забезпечення вугіллям.
Зазначив, що працював на підприємствах вугільної промисловості, із 22.12.2008 року до 21.04.2009 року працював на роботах, пов'язаних з підземними умовами праці в акціонерному товаристві закритого типу «Угольинвест».
16 січня 2013 року постановою Сніжнянського міського суду Донецької області, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, позов задоволено частково.
Визнано право ОСОБА_2 на компенсацію для придбання твердого палива за рахунок вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство за 2012 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Управління звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Сніжнянського міського суду Донецької області та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 з 17.05.1985 року до 21.04.2009 року працював на вугледобувних підприємствах на роботах, пов'язаних із підземними умовами праці.
З 22.12.2008 року до 21.04.2009 року ОСОБА_2 працював в акціонерному товаристві закритого типу «Угольинвест» (далі - Товариство).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство припинило свою діяльність, правонаступники не зазначені.
22 червня 2012 року Управління відмовило ОСОБА_2 у надані пільг на придбання твердого палива, згідно з ст. 48 Гірничого Закону України у зв'язку з тим, що Товариство не має встановленого чинним законодавством статусу ліквідованого гірничого підприємства.
Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення.
Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство є припинено.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 31.01.2007 року «Про затвердження порядку надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом» визначення права на пільги на тверде побутове паливо відповідно до Гірничого закону України покладено на управління праці та соціального захисту населення на підставі відомостей із трудової книжки та пенсійного посвідчення.
Відповідно до п. 4 цієї постанови для призначення пільг з придбання твердого палива і скрапленого газу особи звертаються до управління праці та соціального захисту населення з відповідною заявою, до якої додають довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.
Згідно з ч. 5 ст. 48 Гірничого Закону України передбачена категорія осіб, яка після ліквідації чи консервації гірничого підприємства забезпечується вугіллям на побутові потреби, в межах галузевої угоди, а саме члени сім'ї працівників, які померли на підприємствах з добутку вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право. Безоплатне забезпечення вугіллям розповсюджується на пенсіонерів, які мешкають в Україні, незалежно від того з якого підприємства вугільної промисловості вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: - на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки - 7,5 років: на роботах в технологічні мережі та на поверхні шахт, що діють чи будуються чоловіки - 20 років, жінки - 15 років.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_2 працював у вугільній галузі, перебував на посадах, пов'язаних з підземними умовами, більше 10 років, надав докази про наявність у його житловому приміщені пічного опалення на твердому паливі.
У зв'язку з тим, що Товариство ліквідовано, надання пільг на придбання твердого пічного палива здійснюється відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг на придбання твердого пічного палива надаються пільги, особам, які мають таке право згідно з ст. 48 Гірничого Закону України, - з розрахунку вартості 3,1 тони вугілля на побутові потреби на домогосподарство на рік.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Управління необґрунтовано відмовило ОСОБА_2 у наданні компенсації на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом м. Сніжне Донецької області.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення м. Сніжного Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 16 січня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.