18 вересня 2014 року м. Київ К/800/60515/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року, -
У травні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта Автономної Республіки Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2013 року в розмірі 395,11 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 квітня 2013 року позивачем та відповідачем підписаний акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання за квітень 2013 року.
Відповідно до цього акту звірки відповідачем не прийнято до заліку суми основного розміру пенсії у сумі 545,11 гривень, а саме: у відношенні пенсіонера ОСОБА_3 на загальну суму 93,92 гривень, у відношенні пенсіонера ОСОБА_4 на загальну суму 150,00, у відношенні пенсіонера ОСОБА_5 на загальну суму 151,19 гривень, у відношенні пенсіонера ОСОБА_6 на загальну суму 150,00 гривень.
Статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.
Також, страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно з статтею 25 Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Отже, зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21,22, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії, з урахуванням поштового збору за квітень 2013 року в розмірі 395,11 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта Автономної Республіки Крим про стягнення невідшкодованих витрат на виплату і доставку пенсій внаслідок втрати годувальника ОСОБА_4 у розмірі 1132,26грн. було відмовлено.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсії у відношенні пенсіонера ОСОБА_4 на загальну суму 150,00 гривень задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Алушта Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: