"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/16529/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації Львівської області про перерахунок та виплату допомоги, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, -
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації Львівської області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за період з 1993 року по 2010 рік, одноразову компенсацію за втрату здоров'я в розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, встановленому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 1998 року по 2010 рік.
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 21 квітня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність неправомірною та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації Львівської області провести перерахунок ОСОБА_3 в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік та виплачувати в такому розмірі до внесення змін до чинного законодавства відносно таких розмірів чи припинення виплати з інших підстав. В решті частини позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року було скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням проведених виплат.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразової компенсації, щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1993 року по 2009 року та щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 1993 року по 2010 роки - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, Управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації Львівської області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, інвалідом ІІІ групи.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, визначених на момент виплати.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 02 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІІ групи, проте листом від 05 листопада 2010 року № 06-2034 УПСЗН Радехівської РДА повідомило, що виплата зазначеної компенсації здійснюється урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 5626 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю повинна бути проведена при встановленні інвалідності за місцем роботи.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в таких розмірах: інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до частини 6 вказаної норми Закону, виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.
Відповідно до частин 1-2 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 100 КАС України, в редакції, що діяла на час розгляду справи, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразової компенсації, щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1993 року по 2009 року та щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 1993 року по 2010 роки слід залишити без розгляду.
Згідно із пп. пп. 11 п. 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції скасована судом апеляційної інстанції, а в справі ухвалено нове законне рішення, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Радехівської районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: