"16" вересня 2014 р. м. Київ К/800/5562/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Чернівецької обласної митниці та Державної митної служби України на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Чернівецької обласної митниці, Державної митної служби України про скасування наказу та поновлення на роботі,
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів. Просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 25 січня 2012 року № 107-к "По особовому складу митних органів" в частині припинення перебування ОСОБА_4 на держаній службі в митних органах України відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", поновити його на посаді інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2013 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної митної служби України від 25 січня 2012 року № 107-к "По особовому складу митних органів" в частині припинення перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України, поновлено позивача на посаді інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці та стягнуто з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У касаційних скаргах Чернівецька обласна митниця та Державна митна служба України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 30 грудня 1997 року прийняв присягу державного службовця та зарахований в штат Вадул-Сіретської митниці на посаду інспектора Вадул-Сіретської митниці.
В період з 30 грудня 1997 року по 26 січня 2012 року позивач працював в різних підрозділах та посадах митного органу Чернівецької області.
25 січня 2012 року голова комісії з проведення службової перевірки, призначеної наказом Держмитслужби від 13 січня 2012 року № 35, надав голові Державної митної служби України доповідну записку, в якій зазначив, що комісією встановлено, що посадовими особами Чернівецької обласної митниці, в тому числі позивачем в 120 випадках, незаконно здійснено пропуск на митну територію України вантажних та вантажопасажирських транспортних засобів по окремій смузі руху "Зелений коридор". Це в свою чергу створило умови для ухиляння від оподаткування товарів при ввезені в Україну та сприяло незаконному звільненню від сплати єдиного збору, справляння якого передбачено Законом України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України", що в свою чергу призвело до несплати до Держбюджету коштів. Таким чином позивач вчиняв системні порушення вищезазначених законодавчих та нормативно-правових актів. А тому за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", слід припинити перебування на державній службі в митних органах (окрім інших): ОСОБА_4 інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет»Чернівецької обласної митниці.
25 січня 2012 року Наказом №107-к Державної митної служби України за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" припинено з 26 січня 2012 року перебування на державній службі в митних органах (окрім інших): ОСОБА_4 інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет»Чернівецької обласної митниці.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачами не доведено факт вчинення позивачем протиправного винного діяння, яке могло б свідчити про порушення ним Присяги державного службовця, рішення про припинення державної служби позивача в митних органах прийняте з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством.
Порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено Законом України "Про державну службу" та Дисциплінарним статутом митної служби України (далі - Дисциплінарний статут).
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом України "Про державну службу". Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону України "Про державну службу" можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги має бути ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результа
При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-274а13).
За таких обставин, коли оскаржуваний наказ не містить фактів порушення присяги державного службовця, зокрема, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що спірний наказ Державної митної служби України від 25 січня 2012 року № 107-к в частині звільнення ОСОБА_4 із займаної посади на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" є протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційних скарг про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та спростовуються висновками судів, викладеними у судових рішеннях.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційних скарг правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги Чернівецької обласної митниці та Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2013 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк