"18" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/68699/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації в особі Комісії з припинення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Голова Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації Мазепа Володимир Олександрович про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної шкоди, зобов'язання вчинити інші дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, -
У травні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації в особі Комісії з припинення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Голова Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації Мазепа Володимир Олександрович про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної шкоди, зобов'язання вчинити інші дії.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано незаконним розпорядження Святошинської РДА № 122-к від 31 березня 2006 року в частині встановлення ОСОБА_3 надбавки за високі досягнення у праці у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років у розмірі 20 %.
Зобов'язано Святошинську РДА здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 надбавки за високі досягнення у праці у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років, відповідно до розміру надбавки, встановленої розпорядженням Святошинської РДА № 224-к від 01 червня 2004 року за період часу з 01 січня 2006 року по 07 лютого 2007 року.
Стягнуто з Святошинської РДА на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 150 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року було скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою відмовлено позивачу у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням відповідача № 95-к від 27 лютого 2004 року позивач був призначений на посаду начальника відділу розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури Управління економіки та розвитку району Святошинської РДА з випробувальним терміном три місяці з 01 березня 2004 року.
Розпорядженням відповідача № 224-к від 01 червня 2004 року, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу» та у зв'язку із закінченням випробувального терміну позивачу було присвоєно 13 ранг державного службовця з 01 червня 2004 року, а також встановлено надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 50 % посадового окладу з нарахуванням надбавки за ранг державного службовця.
Розпорядженням відповідача № 206-к від 25 травня 2006 року, позивача з посади начальника відділу розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури Управління економіки та розвитку району призначено за переведенням та його згодою на посаду завідувача сектору розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури Святошинської РДА цього управління.
01 листопада 2006 року відповідачем видано розпорядження № 1920 «Про внесення змін в структуру та штатний розпис працівників держадміністрації», відповідно до якого внесено зміни в структуру та штатний розпис Святошинської РДА з 01 січня 2007 року. Додатком № 2 до цього розпорядження визначено список працівників, яких мало бути попереджено про можливе наступне вивільнення. До вказаного списку включено і позивача, але від підпису про знайомлення з вказаним розпорядженням позивач відмовився, що підтверджується відповідним Актом від 01 листопада 2006 року.
06 лютого 2007 року позивачу запропоновано посаду головного спеціаліста відділу господарського забезпечення Святошинської РДА у зв'язку з реорганізацією структури відповідача та приведення штатного розпису відповідача до вимог рішення сесії Святошинської районної у місті Києві ради від 31 жовтня 2006 року за № 43, однак позивач від запропонованої посади відмовився, про що було складено відповідний Акт.
Відповідно до положень статті 43 КЗпП України, 06 лютого 2007 року на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації Святошинської РДА було надано згоду на звільнення ОСОБА_3 із посади завідувача сектором розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури відділу економіки та розвитку району.
Розпорядженням за № 55-к від 07 лютого 2007 року позивача звільнено з посади завідувача сектором розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури відділу економіки та розвитку району Святошинської РДА з 07 лютого 2007 року згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі Постанова КМУ № 268) Святошинської РДА видала розпорядження № 122-к від 31 березня 2006 року «Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці працівникам держадміністрації».
Згідно цієї Постанови КМУ надбавка працівникам держадміністрацій встановлювалась у розмірі до 50% посадового окладу. Тому позивачу була встановлена з 1 січня 2006 року надбавка за високі досягнення у праці у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років у розмірі 20%.
У зв'язку з прийняттям Постанови КМУ № 268, Постанова КМУ № 2288 від 13 грудня 1999 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури», якою встановлювалась надбавка у розмірі 50%, втратила чинність.
З огляду на вищезазначене колегією суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що розпорядження районної адміністрації від 31 березня 2006 року № 122-к «Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці працівникам держадміністрації» є законним, оскільки видане відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Даним розпорядженням встановлювалися надбавки працівникам держадміністрації за високі досягнення у праці, а не зменшувалися, як на цьому наполягає позивач. Встановлення ж розміру надбавки є прерогативою адміністрації і від волевиявлення позивача не залежить.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що розпорядження Святошинської РДА «Про внесення змін в структуру та штатний розпис працівників держадміністрації» № 1920 від 01 листопада 2006 року є законним, оскільки воно видано відповідно до статті 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та на виконання рішення третьої сесії Святошинської районної у місті Києві ради від 31 жовтня 2006 року № 43 «Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчого органу Святошинської районної у місті Києві ради (Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації)».
Вищезазначене розпорядження є законним, оскільки видане з урахуванням вимог чинного трудового законодавства та за згодою профспілкового комітету (протокол № 58 від 06 лютого 2007 року).
Колегія суддів вважає, що підстав для поновлення на роботі ОСОБА_3 немає, оскільки відділ розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури ліквідовано розпорядженням Святошинської районної у місті Києва державної адміністрації № 1920 від 01 листопада 2006 року та у штатному розписі на 2007 рік його не передбачено.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» № 586-XIV від 9 квітня 1999 року склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
Таким чином, голова Святошинської РДА самостійно визначає структуру держадміністрації, виходячи із її потреб та в межах виділених із бюджету коштів.
Крім того, скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 150 грн., оскільки факт отримання позивачем моральних страждань не підтверджено.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції скасована судом апеляційної інстанції, а в справі ухвалено нове законне рішення, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: