"23" вересня 2014 р. м. Київ К/800/23817/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЮРІС ЛТД» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЮРІС ЛТД»
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
19.07.2012р. до суду з позовом про скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі Пенсійний фонд) звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЮРІС ЛТД» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі акту перевірки №8/41 від 11.11.2011 Пенсійним фондом було направлено вимогу №Ю-1327 від 11.11.2011 про сплату боргу. Вважаючи дії відповідача такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив вимогу скасувати.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. скасовано постанову місцевого суду та в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Відповідач в своїх запереченнях просив залишити рішення суду апеляційної інстанції в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство перебуває на обліку в Пенсійному фонді як платник страхових внесків.
В період з 9.11.2011 по 11.11.2011 Пенсійним фондом було проведено позапланову перевірку позивача з питань правильності нарахування (обчислення) та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 1.01.2000 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 11.11.2011 №8/41.
Відповідно до висновків зазначеного акту встановлено, що у перевірений період позивачем не нараховувались страхові внески до Пенсійного фонду України з виплат найманим працівникам за 2004-2008 роки на загальну суму 1003268,30грн.
На підставі вказано акту відповідачем на адресу позивача була направлена вимога про сплату боргу від 11.11.2011 №Ю-1327.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 вказаного Закону страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 цього ж Закону зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, яким, як і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність у позивача обов'язку по нараховуванню страхових внесків до Пенсійного фонду України з виплат найманим працівникам за 2004-2008 роки.
Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЮРІС ЛТД» залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз