"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/35744/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Севастопольської міської ради (далі - Міська рада) на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міської ради,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною відмову Міської ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, площею 0,0837 га, на АДРЕСА_1 та зобов'язання Міської ради прийняти рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки.
Зазначив, що оскаржувана відмова Міської ради суперечить вимогам ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки заборона зміни цільового призначення земельної ділянки, стосується земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності та зазначена заборона не стосується земельних ділянок, що перебувають у приватній власності.
9 квітня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що заява ОСОБА_2 щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки була розглянута Міською радою належним чином та надана відповідь, що зазначене питання Міська рада може розглянути лише після розробки та затвердження Детального плану території м. Севастополя, Автономної Республіки Крим.
5 червня 2013 року постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 9 квітня 2013 року скасована, позов задоволений частково.
Бездіяльність Міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки визнана протиправною; зобов'язано Міську раду розглянути заяву ОСОБА_2
Міська рада звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0837 га, на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням її для ведення садівництва.
12 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Міської ради із заявою щодо зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки з ведення садівництва на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
17 січня 2013 року та 19 лютого 2013 року Міська рада повернула ОСОБА_2 наданні ним матеріали на доопрацювання та повідомила, що зазначене питання можливо розглянути після розробки затвердженого детального плану території м. Севастополя, Автономної Республіки Крим.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень, приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків передбачених цим Законом.
Суд першої інстанції розглядаючи дану адміністративну справу прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідь Міської ради на заяву ОСОБА_2 щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не можна вважати рішенням органу місцевого самоврядування у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування».
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що Міська рада неналежним чином розглянула заяву ОСОБА_2 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, у зв'язку з чим зобов'язана розглянути зазначену заяву відповідно до вимог чинного законодавства України.
Вирішення питання із земельних правовідносин є компетенцією органу місцевого самоврядування. Позовна вимога ОСОБА_2 про зобов'язання Міської ради прийняти рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.