18 вересня 2014 року м. Київ К/800/55538/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року, -
У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано дії неправомірними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області провести розрахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії, починаючи з 20 травня 2013 року, з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням сум доплат за заміщення посад відповідно до Закону України «Про державну службу». У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 20 травня 2013 року призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». Стаж державної служби позивача складає 16 років 05 місяців 06 днів, оскільки позивач працювала на різних посадах в органах державної податкової служби.
Для призначення пенсії позивачем надавались довідки про складові заробітної плати, а також довідка про виплачені позивачу суми надбавок, премій, інших виплат.
В довідці, виданій позивачу Маріупольською ОДПІ 18 травня 2013 року про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зазначено про нарахування та виплату позивачу надбавки за вислугу років в розмірі 25% відповідно до стажу державної служи - 16 років 05 місяців 05 днів.
Крім того, 18 травня 2013 року позивачу Маріупольською ОДПІ видана довідка № 90/10/05-013, відповідно до якої виплата винагороди за вислугу років ОСОБА_3 здійснювалась згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1013 «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання»та складала 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання за загальний стаж роботи на дату звільнення 25 років 08 місяців 07 днів.
20 серпня 2013 року позивачу Маріупольською ОДПІ видана довідка про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці або будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в якій зазначено про нарахування та виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також доплата за заміщення посад. При цьому в довідці вказано, що на всі виплати, включені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України № 108/95ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вказане, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також доплати за заміщення посад.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 12 вересня 1997 року «Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» встановлено, що винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби, стаж роботи яких становить від 25 років і більше у розмірі 40%.
Отже, винагорода за вислугу років, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам державної податкової служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням суми винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
Відповідно до частини третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області відхилити, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: