17 вересня 2014 року о/об 14 год. 15 хв.Справа № 808/4545/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя
до ОСОБА_1
про стягнення витрат за професійне навчання, -
15 липня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя до ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з останнього компенсацію фактичних витрат на проїзд у період проходження професійного навчання за щоденний міський проїзд у розмірі 15,00 грн. та витрати на професійне навчання у розмірі 72,23 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач в період перебування на обліку в Шевченківському районному центрі зайнятості м. Запоріжжя відносився до категорії зайнятого населення. ОСОБА_1 працював в Запорізькій об'єднаній технічній школі товариства сприяння обороні України тимчасово, а саме: на час відпустки основного працівника з 01.12.2012 по 26.12.2012 згідно Наказу від 27.11.2012 №146. Таким чином, згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з відповідача необхідно стягнути незаконно отриману суму допомоги по безробіттю.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Представник позивача у судове засідання не прибув. 17 вересня 2014 року через службу діловодства суду надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань та заяв на адресу суду не надходило.
Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу наявну в довідці за даними адресного бюро, проте повернулась до суду без вручення адресату з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд приходить до висновку, що є можливим розглянути адміністративну справу без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.
Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Відповідно до частини 2 Закону України «Про зайнятість населення» (Закон України №803-ХІІ від 01.03.1991 року) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно частини 2 вказаної статті Закону у разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
Не можуть бути визнані безробітними громадяни: віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату); які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру яка не потребує професійної підготовки; які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу; які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.
У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
За правилами ч. 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №307 (далі - Порядок №307) цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.
Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
За правилами п. 6.2 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.
Згідно приписів п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219 (далі - Порядок №219), реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.
Згідно абз. 3 п. 2 Порядку №219 під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), в якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові, інформація про реєстрацію місця проживання, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально, та ознайомлює громадянина з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки».
Судом встановлено, що 03.11.2011 ОСОБА_1 подав заяву на ім'я директора Шевченківського РЦЗ, у якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У заяві зазначено, що на момент звернення відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (а. с. 5).
Відповідно до заяви від 21.12.2012, яка наявна в матеріалах справи, адресована Директору Шевченківського центру зайнятості Селюковій Р.Д. ОСОБА_1, просив направити його на навчання за професією сучасні інформаційні технології (а. с. 6).
Згідно Договору від 21.12.2012 №0856/254/12/10 районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості з громадянином щодо його професійного навчання ОСОБА_1 направлено на підвищення кваліфікації в Приватну організацію (установу, заклад) «Класичний приватний університет» за професією, спеціальністю, навчальною програмою: діяльність інформаційних агентств, сучасні інформаційні технології» зі строком навчанням з 24.12.2012 до 20.03.2013 з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с.7).
Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 (далі - Порядок №60/62).
Пунктом 5 Порядку №60/62 встановлено, що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.
24.05.2013 позивачем проводилась звірка (перевірка) достовірних даних, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення на випадок безробіття, за результатами якої складено Акт «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 24.05.2013 №81 (а. с. 8).
Таким чином, в період перебування на обліку як безробітного, відповідач на момент реєстрації у Шевченківському районному центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 шляхом обману незаконно отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю за період з 24.12.2012 до 20.03.2013 у розмірі 87,23 грн. Крім того розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу в Запорізьку об'єднану технічну школу Товариства сприяння обороні України з 01.12.2012 тимчасово та отримував дохід (відповідно Наказу від 27.11.2012 №146), звільнений з роботи з 26.12.2012 по закінченню строку трудового договору (а. с. 9)
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України №1533-ІІІ від 02.03.2000 року застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 6 Порядку №60/62 встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Відповідно до пункту 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Згідно відомостей, що містяться в Листі від 01.04.2014 №563, ОСОБА_1 своєчасно не повідомив Шевченківський районний центр зайнятості м. Запоріжжя про відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», отже повинен повернути суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 87,23 грн. за період з 24.12.2012 до 20.03.2013 (а.с.10).
Таким чином, сума допомоги по безробіттю, яка підлягає стягненню з відповідача становить 87,23 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Шевченківського районного центру зайнятості м. Запоріжжя - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 компенсацію фактичних витрат на проїзд у період проходження професійного навчання за щоденний міський проїзд у розмірі 15,00 грн. (п'ятнадцять гривень 00 копійок) та витрати на професійне навчання у розмірі 72,23 грн. (сімдесят дві гривні 23 копійки).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова