ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13291/14 29.09.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії
до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»
про стягнення 310115,02 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - Ткаченко Т.Ю., довіреність №572 від 11.12.2013;
від відповідача - не з'явилися.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 293542,33 грн., індексу інфляції у сумі 8235,09 грн., 3% річних у сумі 1482,19 грн. та пені у сумі 6855,41 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2014 порушено провадження у справі №910/13291/14 та призначено справу до розгляду.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.08.2014 справу №910/13291/14 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/13291/14 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 29.09.2014 справу №910/13291/14 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., в зв'язку з виходом судді з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/13291/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.
В судовому засідання 29.09.2014 позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.
Відповідач своїх представників в судове засідання 29.09.2014 не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 29.09.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
29.04.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії (нова назва Публічне акціонерне товариство "Укртелеком"), як орендодавцем, та Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України», як орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-27/782-15, відповідно умов якого, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі майно), розташованого в м.Києві на 3 поверсі 4-поверхового будинку №16 по вул. Симиренка ВК-2-457 (АТС-402), загальною площею 316,8 м2 - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.
Майно, що є предметом договору оренди, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання-передачі від 01.05.2011, який підписаний обома сторонами без заперечень. Технічний та санітарний стан приміщення на момент його передачі задовільний.
Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів, відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати і згідно з додатком № 3 становить 923,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 м2 технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 316,8 м2 всієї орендованої площі становить 292406,40 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії договору.
Перераховується орендна плата орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною (п. 3.6 договору).
Згідно п.12.1 договору цей договір укладено на період з 01.05.2011 до 29.04.2014. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч.3 ст. 285 ГК України та п 6.1.3 договору оренди нерухомого майна товариства №14-27/782-15 орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем за серпень 2013 та січень 2014 було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату №825100/13-867 від 31.08.2013 на суму 292406,40 грн. та №825100/14-116 від 31.01.2014 на суму 292406,40 грн., які отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення, з відмітками про отримання.
Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-27/782-15 щодо здійснення плати за оренду, сплату належним чином не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 293542,33 грн., яка заявлена до стягнення.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.6 договору сторони погодили обов'язок відповідача перераховувати орендну плату не пізніше 27 числа місяця наступного за розрахунковим.
При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної сплати орендної плати підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі в загальній сумі 293542,33 грн. по договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-27/782-15 від 29.04.2011.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 8.2 договору сторони встановили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем по договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) №14-27/782-15 від 29.04.2011 йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п.8.2 договору позивачем нараховано за період з 28.09.2013 по 28.03.2014 (за надані послуги за серпень 2013) та з 28.02.2014 по 23.04.2014 (за надані послуги за січень 2014) та заявлено до стягнення пеню в сумі 6855,41 грн.
Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення розрахунків з позивачем по договору оренди 3% річних в сумі 1482,19 грн. та інфляційних втрат в сумі 8235,09 за період з 28.09.2013 по 28.03.2014 (за надані послуги за серпень 2013) та з 28.02.2014 по 23.04.2014 (за надані послуги за січень 2014).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 6202,30 грн., втім сплатив 6202,32 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №463 від 26.06.2014.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в розмірі 0 грн. 02 коп.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (02154, м.Київ, бул. Русанівський, 7; ідентифікаційний код 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; ідентифікаційний код 01189910) 293542 (двісті дев'яносто три тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 33 коп. - основного боргу, 6855 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 41 коп. - пені, 1482 (одна тисяча чотириста вісімдесят дві) грн. 19 коп. - 3% річних, 8235 (вісім тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат та 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; ідентифікаційний код 01189910) з Державного бюджету України 02 коп. зайво сплачений судовий збір, перерахований платіжним дорученням №463 від 26.06.2014, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.10.2014.
Суддя Т.В.Васильченко