Справа № 344/6514/14-ц
Провадження № 2/344/3009/14
01 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Іванова О.В.,
за участі позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи тим, що 03 серпня 2012 року з відповідачем по справі зареєструвала шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 934. В шлюбі народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на життя та різні інтереси. На даний час вона з чоловіком шлюбні відносини не підтримує. Самій позивачці утримувати дитину важко, а тому крім вимоги про розірвання шлюбу просить про стягнення з відповідача аліментів. За наведених обставин просила шлюб розірвати, дитину залишити на проживанні з нею, стягувати з відповідача аліменти у свою користь на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно до досягнення дочкою повнолітня.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив розглянути справу без його участі. Позов в частині розірвання шлюбу визнав повністю, в частині стягнення аліментів частково, а саме в розмірі 500 грн. щомісячно. Окрім того, просив суд залишити позивачці дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 03 серпня 2012 року (а.с. 4) сторони зареєстрували шлюб 03 серпня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 934.
В шлюбі народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони є батьками дитини, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03 квітня 2013 року (а.с. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, миритися не бажають. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, дитину залишити на проживанні з матір'ю.
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Про способи виконання обов'язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися, нотаріальних договорів не укладали.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З урахуванням наведених положень та відсутності доказів про те, що відповідач має постійний дохід, суд дійшов висновку, що аліменти, що підлягають стягненню з нього на утримання дитини слід визначити в твердій грошовій сумі.
За змістом ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Із зазначених підстав суд вважає, що вимога про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає до часткового задоволення в розмірі, який суд за внутрішнім переконанням вважає достатнім, а саме в розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дочкою повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.
На підставі наведеного, ст. ст. 104, 110, 112, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів»,ст. ст. 11, 88 Цивільно-процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 03 серпня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 934 - розірвати.
Малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживанні з матір'ю ОСОБА_1.
Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, аліменти в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повнолітня.
Стягнення аліментів розпочати з 12 травня 2014 року.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 243 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2014 року.
Суддя Бабій О.М.