Справа: № 826/8581/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
30 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Старової Н.Е.
При секретарі: Ковтун І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Дієса" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 28 листопада 2013 року по 29 листопада 2013 року в магазині «Ельдорадо» ТОВ «Дієса», що розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Володарське шосе, 2, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації непродовольчих товарів.
Підставою проведення перевірки характеристик продукції стало звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26 листопада 2013 року № 405/01-01, на підставі якої була надана згода Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26 листопада 2013 року № 5469-2-7/6 та були здійснені перевірки в усіх магазинах «Ельдорадо».
Перевірка проводилась на підставі направлення № 03-3090 від 27 листопада 2013 року.
За результатами проведення позапланової перевірки посадовими особами Інспекції було складено Акт №007147 від 28 листопада 2013 року, яким зазначено, що під час перевірки встановлено реалізацію продукції без необхідної доступної, достовірної інформації для споживачів про продукцію та відсутні документи, що засвідчують якість продукції, загалом 15 найменувань продукції. У вказаному акті Інспекція встановила порушенням статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 21 Порядку, затвердженого постановою КМ України № 833, п. 16 Правил, затверджених наказом Міністерства економіки України № 104, п. 7, 8 Порядку, затвердженого постановою КМ України № 506. З даним актом був ознайомлений керівник магазину, що перевірявся.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнята постанова про накладення штрафних санкцій від 12 травня 2014 року № 949, з посиланням на положення статті 23 та статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положення про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМ України від 17 серпня 2002 року № 1177.
Вказана постанова отримана позивачем 19 травня 2014 року.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови, оскільки вважає дії відповідача щодо її винесення незаконними.
Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві діє в межах повноважень визначених Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 573 "Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності» та згідно з Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 09 листопада 2011 року № 206, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23 листопада 2011 року за № 1337/20075.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).
Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений статтею 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що перевірка була правомірно проведена відповідачем, оскільки у встановленому законом порядку до нього надійшла заява від суб'єкта, що має на це право - в даному випадку - Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, Держінспекцією України надано згоду на проведення перевірки та Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області видано направлення на проведення позапланової перевірки. За результатами перевірки складено акт.
Крім того, матеріалами справи не підтверджуються доводи апелянта про безпідставність проведення саме позапланової перевірки, оскільки у зверненні Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва чітко визначені підстави для її проведення. Крім того, Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 07 березня 2012 року № 310 передбачено імперативну норму щодо проведення виключно позапланових перевірок у випадку надходження звернень фізичних або юридичних осіб.
Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Згідно ч.1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів»Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Згідно ч.2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Відповідно до положень пункту 7 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою КМ України від 11 квітня 2002 року № 506, необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару. До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями товару і в яких визначаються правила його експлуатації, зокрема технічний паспорт чи інший документ, що його замінює
У відповідності до п. 8 вказаного Порядку в експлуатаційних документах зазначаються: найменування товару; найменування нормативних документів, вимогам яких повинен відповідати товар (у тому числі іноземного походження): основні споживчі властивості товару; заводський номер товару; дата виготовлення товару; гарантійні зобов'язання виробника (продавця), у тому числі гарантійний термін зберігання та гарантійний термін експлуатації товару; правила та умови ефективного і безпечного використання товару; термін служби (придатності) товару, відомості про дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адреса виробника і підприємства, яке виконує його функції щодо виконання вимог споживача, а також проводитиме гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійну заміну; інформація стосовно товару, який за певних умов може справляти небезпечний вплив на життя, здоров'я і майно споживача, та про можливі наслідки такого впливу; відмітка щодо повірки (для засобів вимірювальної техніки, які згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» підлягають державному метрологічному нагляду).
Відповідно до положень п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджено наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104 маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), номінальну потужність (Вт), номінальний струм (А), ступінь захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знак заземлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.
Слід зазначити, що згідно абзацу другого п. 2 глави 4 Правил виключно на електронагрівальних приладах маркувальні дані розміщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до приладів, у всіх інших випадках саме індивідуальна упаковка електропобутових товарів (а не сам товар) має містити маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), рід струму, номінальну потужність (Вт), попереджувальні знаки, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар (абзац 4 п. 2 Глава 4 Правил).
Щодо телерадіотоварів то відповідно до п. 2 глави 5 Правил, індивідуальна упаковка повинна містити такі маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, назву товару, колір корпусу виробу, попереджувальні знаки, дату випуску, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.
Тобто відповідно до змісту зазначених нормативних документів інформація доводиться до споживача у місцях де цей товар реалізується у доступній наочній формі. Зокрема такими способами є доведення інформації на етикетці, маркуванні чи іншим прийнятним способом.
Щодо товарів, які перевірялися, є інформація про дату виготовлення, назву підприємства-виробника, місце знаходження та точну адресу виробництва (згідно додатків до скарги, що подані апелянтом). Ця інформація зазначається на етикетці товару, як правило, у серійному номері виробу та не безпосередньо на упаковці (у маркуванні). До того ж, виробники безпосередньо у технічній документації до товару надає розшифровку серійного номеру.
Колегія суддів також погоджується з апелянтом стосовно того, що щодо товарів, в документах на яких не зазначено, як розшифровується серійний номер, така інформація надається у місці, де реалізується товар, а саме в інформаційно-консультаційній службі Ельдорадо, де маються листи виробників, які зазначають дату виготовлення в серійному номері.
Інформаційно-консультаційні служби створені та діють у магазинах «Ельдорадо» відповідно до наказу 17/18 від 02 вересня 2009 року, що підтверджується копією наказу, що додано до справи.
Також слід зазначити, що відповідачем контрольна закупівля товару не проводилася. Крім того, Інспекцією перевірявся товар, який виставлений на вітрину, що призначений для попереднього візуального ознайомлення, та не призначався для продажу та у відповідності до вимог п. п. 10, 11 глави 1 Правил був розпакований, а інформація з маркування (щодо найменування підприємства-виробника електропобутових та телерадіотоварів, його місце знаходження, дату виготовлення) перенесена на дублікат товарного ярлика.
З аналізу наведених норм права та обставин справи вбачається, що постанова про накладення на позивача штрафних санкцій від 12 травня 2014 року № 949 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було порушено норми законодавства, що регулюють державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, він має всі необхідні документи, що були додані до справи та дослідженні судом.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови про накладення штрафних санкцій.
Таким чином, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2014 року - скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафних санкцій від 12 травня 2014 року № 949.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.