Справа: № 810/3120/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
30 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Старової Н.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО ПДВПП" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО ПДВПП" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено.
Своїм рішенням суд, зокрема, визнав протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250002/2013/500476/2 від 3 грудня 2013 року, №100250000/2013/500441/2 від 22 листопада 2013 року, №100250002/2013/500473/2 від 3 грудня 2013 року, №100250002/2013/500479/2 від 3 грудня 2013 року, №100270004/2014/310001/2 від 10 січня 2014 року та №100270004/2014/310006/2 від 15 січня 2014 року.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований в якості юридичної особи Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 02 січня 2013 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ № 181455.
Судом встановлено, що 29 червня 2013 року між ТОВ «Сільпо ПДВПП» та Inverso LLP (Великобританія) укладено контракт №482-S, за умовами якого продавець продає, а покупець - придбаває продукцію (товар), в асортименті, кількості, за ціною та у відповідності до інвойсів, які є невід'ємною частин контракту. Ціни на товар встановлюються у інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочної упаковки, маркування, завантаження, витрат по митному оформленню вантажу в країні продавця. Валютою контракту є долар США. Загальна вартість контракту складає 1 800 000,00 доларів США (пункт 2 контракту). Продавець зобов'язаний надати покупцю наступні документи: інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат походження, ветеринарний сертифікат, СMR/Коносамент, митну декларацію продавця пряму або ордерну (пункт 7 контракту).
На підставі такого контракту товариством «Сільпо ПДВПП» імпортовано:
-свіжоморожене філе оселедця (Herring/Clupea Harengus), країна виробництва Великобританія, виробник «Denholm Seafood LTD»;
-свіжоморожене філе оселедця (Herring/Clupea Harengus), країна виробництва Великобританія, виробник «Denholm Seafood LTD»;
-свіжоморожену скумбрію (Frozen Mackerel/Scomber Scombrus), країна виробництва Великобританія, виробник «Shetland Catch LTD»;
-свіжоморожену скумбрію (Frozen Mackerel/Scomber Scombrus), країна виробництва Великобританія, виробник «Shetland Catch LTD»;
- молюск морожений: кальмар гігантський філе (Frozen Giant/Squid Fillets Dosidicus Gigas), країна виробництва Чилі, виробник «Pesquera Villa Alegre»;
-філе хека свіжоморожене (Frozen hake fillet/Merluccius productus), країна виробництва Китай, виробник «Dalian East Coast Aquatic Products Co LTD».
З метою митного оформлення імпортованого товару позивач в грудні 2013 року подав до Київської міжрегіональної митниці митні декларації №100250002/2013/036949 від 3 грудня 2013 року, №100250000/2013/036392 від 22 листопада 2013 року, №100250002/2013/036933 від 3 грудня 2013 року, №100250002/2013/036950 від 3 грудня 2013 року, №100270004/2014/338908 від 10 січня 2014 року, №100270004/2014/338932 від 15 січня 2014 року із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту).
На підтвердження митної вартості товару до митного органу по поставці 482-48 надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); міжнародну автомобільну накладну (CMR); договір перевезення; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; довідку про транспортні витрати.
Між тим, відповідач прийняв ряд рішень про коригування заявленої митної вартості №100250002/2013/500476/2 від 3 грудня 2013 року; №100250000/2013/500441/2 від 22 листопада 2013 року; №100250002/2013/500473/2 від 3 грудня 2013 року; №100250002/2013/500479/2 від 3 грудня 2013 року; №100270004/2014/310001/2 від 10 січня 2014; №100270004/2014/310006/2 від 15 січня 2014 року, згідно з якими вартість за одиницю задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.
Підстави визначення митної вартості за резервним методом вказано у графі 33 оскаржуваних рішень, зокрема по поставці 482-48: «митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та неподання додаткових документів, у повному обсязі на письмову вимогу митного органу. Методи не застосовані: 2-а, 2-б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методи 2-в, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Перелік вимог щодо надання додаткових документів: договір із третіми особами, пов'язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій. Митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально. Процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена шляхом електронних повідомлень».
Аналогічний зміст містить графа 33 рішення про коригування митної вартості №100250000/2013/500441/2 від 22 листопада 2013 року (поставка 482-58).
У рішеннях про коригування митної вартості №100250002/2013/500473/2 від 3 грудня 2013 року, №100250002/2013/500479/2 від 3 грудня 2013 року, №100270004/2014/310001/2 від 10 січня 2014 року, №100270004/2014/310006/2 від 15 січня 2014 року підстави для застосування резервного методу такі ж, як і перелік додаткових документів за винятком відсутності у ньому ліцензійного чи авторського договору, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу.
Крім того, у рішенні №100270004/2014/310006/2 від 15 січня 2014 року вказано, що вартість товару в експортній декларації країни відправлення відрізняється від заявленої декларантом. При цьому, експортна декларація країни відправлення по такій поставці не подавалась.
Разом із рішеннями про коригування митної вартості митним органом складено 6 карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу позивач звернувся до адміністративного суду та просив визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці про визначення коду товару.
Як вбачається з матеріалів справи, до наведених митних декларацій позивач додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, необхідний для розмитнення товару (перелік наданих документів наведений вище за текстом).
За результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, відповідачем було виявлено, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності. У зв'язку з цим відповідачем повідомлено позивача засобами електронного зв'язку про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, згідно із статтею 53 Митного кодексу України: договір із третіми особами, пов'язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою їх продажу; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій; транспортні (перевізні) документи; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
На вимогу митного органу листом від 3 грудня 2013 року №429 на підтвердження заявленої у декларації №100250002/2013/036949 від 3 грудня 2013 року вартості товару, товариством подано додаткові документи: прейскурант (прайс-лист); комерційну пропозицію; копію митної декларації країни відправлення. У цьому ж листі зазначено, що для підтвердження транспортних витрат разом із декларацією вже подано документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір перевезення, довідку про транспортні витрати, рахунки-фактури про надання транспортних послуг). Вказали і на неможливість подання інших витребовуваних документів. Крім того, листи із наданням частини витребовуваних документів подано і по іншим поставкам.
10 лютого 2014 року товариством «Сільпо ПДВПП» (у межах 80-денного строку з моменту випуску товару у вільний обіг) направлено засобами поштового зв'язку заяву про визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості №100250000/2013/500441/2 від 22 листопада 2013 року. Вказана заява отримана митницею 17 лютого 2014 року. Відповідь на неї надана листом від 24 лютого 2014 року, який за даними сайту Укрпошти відправлено 25 лютого 2014 року, згідно якої відмовлено у перегляді рішення про коригування митної вартості.
Також 20 лютого 2014 року ТОВ «Сільпо ПДВПП» направило заяву про визнання заявленої митної вартості та скасування рішень про коригування митної вартості №100250002/2013/500476/2, №100250002/2013/500473/2 та №100250002/2013/500479/2 від 3 грудня 2013 року, №100250004/2014/310001/2 від 10 січня 2014 року, №100270004/2014/310006/2 від 15 січня 2014 року (копія опису у цінний лист, чеку Укрпошти та витягу із сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення містяться в справі).
Листом від 3 березня 2014 року №2779/1/26-70-61-04 митниця повідомила, що додаткові документи не можуть бути підставою для перегляду рішень №100250002/2013/500476/2, №100250002/2013/500473/2 та №100250002/2013/500479/2 від 3 грудня 2013 року через недотримання термінів подання цих документів. Товари, митну вартість яких скориговано названими рішеннями, випущені у вільний обіг за митними деклараціями від 4 грудня 2013 року №100250002/2013/037070, від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/036991, від 3 грудня 2013 року №100250002/2013/037005. У судовому засіданні представники позивача підкреслювали, що відповідні додаткові документи подано на 79-й день з 3 грудня 2013 року.
Стосовно документів щодо перегляду рішень №100250004/2014/310001/2 від 10 січня 2014 року та №100270004/2014/310006/2 від 15 січня 2014 року, митний орган повідомив про наявність розбіжностей, крім того, зазначив, що вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості виконано не в повному обсязі, проте не конкретизовано, які саме документи не подано.
Одержавши вказані вище документи, митний орган дійшов висновку про те, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності. У зв'язку з цим, як зазначалося вище, Київською міжрегіональною митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом та складено картки відмови у прийнятті митної декларації.
Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.
Відповідно до пункту 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Відповідно до статті 54 МКУ контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); міжнародну автомобільну накладну (CMR); договір перевезення; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; довідку про транспортні витрати.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до вимог ч.3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МКУ.
Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.
Позивачем на запит митного органу було надано додатково: прейскурант (прайс-лист); комерційну пропозицію; копію митної декларації країни відправлення. У цьому ж листі зазначено, що для підтвердження транспортних витрат разом із декларацією вже подано документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір перевезення, довідку про транспортні витрати, рахунки-фактури про надання транспортних послуг).
За результатами розгляду відповідачем додатково наданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом було виявлено ряд розбіжностей (неповні відомості), про що зазначено в оскаржуваному рішенні.
Тому митну вартість вказаного товару було визначено митним органом за резервним шостим методом.
Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.
Статтею 57 МКУ передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Між тим, відповідачем у встановлений Митним кодексом України строк у п'ять днів не було надано обґрунтованої відповіді (за результатами розгляду додатково поданих у межах 80-денного строку з дня випуску товарів у вільний обіг документів) щодо рішення про коригування митної вартості №100250000/2013/500441/2 від 22 листопада 2013 року. Крім того, стосовно додатково поданих у межах такого ж 80-денного строку із моменту випуску товарів у вільний обіг документів щодо рішень про коригування №100250002/2013/500476/2, №100250002/2013/500473/2 та №100250002/2013/500479/2 від 3 грудня 2013 року, митниця помилково послалась на недотримання вимог у частині терміну їх подання та, як наслідок, без їх розгляду по суті, зазначила про неможливість врахування цих документів як підстави для перегляду названих рішень про коригування митної вартості.
Слід зазначити, що твердження Митниці про відсутність такої складової митної вартості товару як вартість робіт пов'язаних із пакуванням; а також про те, що у довідках про транспортні витрати відсутня інформація, що підтверджує числові значення складових митної вартості, не вказано вартість окремих складових транспортних витрат, таких як завантаження, розвантаження, номер CMR не приймається до уваги з огляду на таке.
Як вбачається з договору № 482-S витрати на упакування, в тому числі і роботи по пакуванню, включені у вартість товару, тому вони додатково не включаються у митну вартість товару і не підлягають підтвердженню товариством. Крім того, прайс-лист може вимагатись лише у разі встановлення розбіжностей в основних документах, до яких він не відноситься. Однак, орган доходів і зборів не довів його невідповідноті по змісту і суті загальноприйнятій практиці щодо оформлення такого документа. Також доводи митниці про відсутність відміток митного органу відправлення на митній декларації країни відправлення відхиляються, оскільки вона оформлена шляхом електронного декларування, імпортер не є власником такої декларації, а вимога стосовно подання цього документа не відповідає міжнародним митним стандартам. Щодо відсутності висновку експертної організації щодо якісних характеристик товару, то за правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України такі документи надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення приписів митного законодавства не було проведено процедури консультацій з декларантом для обрання обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.
Отже, посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах колегією суддів відхилено як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем дотримані всі умови, встановлені законодавством, висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем заявленої митної вартості зроблені на припущеннях, а позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при поданні митної декларації, так і додатково витребувані, надання яких було обов'язковим.
Таким чином, вірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.