ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17127/14-ц
провадження № 2-р/753/40/14
"30" вересня 2014 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р. ,
при секретарі - Цибулюк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві про роз'яснення рішення суду, яке підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення з квартири та відшкодування моральної шкоди -
Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м.Києві звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення суду, яке підлягає виконанню за виконавчим листом № 753/2717/14 від 01.08.2014 року, виданим Дарницький районним судом м. Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення з квартири та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги, обґрунтовує тим,що 02.06.2014 року Дарницький районним судом м. Києва винесено рішення, яким ухвалено виселити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проте при виконанні даного рішення виявлено боржника ОСОБА_3 на руках з малолітньою донькою ОСОБА_4 та громадянку похилого віку, яка зі слів боржника є її матір'ю. Для державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві рішення є незрозумілим, оскільки не вказано, чи підлягають виселенню з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 неповнолітня донька та матір боржника ОСОБА_3.
Державний виконавець та боржник в судове засідання не з'явилися, про місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Представник стягувача підтримала заяву державного виконавця та просила роз'яснити рішення суду, вказавши, чи підлягають виселенню з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 неповнолітня донька та матір боржника ОСОБА_3.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.06.2014 року Дарницьким районним судом м.Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення з квартири та відшкодування моральної шкоди вирішено виселити ОСОБА_3 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з неї на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3000 гривень та витрати на оплату судового збору в сумі 243 гривні 60 копійок
На підставі рішення Дарницького районного суду м.Києва за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення з квартири та відшкодування моральної шкоди 01.08.2014 року був виданий виконавчий лист № 753/2717/14 про виселення ОСОБА_3 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
05.08.2014 року ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 44290108 за виконавчим листом № 753/2717/14 від 01.08.2014 року.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 11.09.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ковтуном В.В. встановлено, що за виходом за адресою: АДРЕСА_1 на стук та дзвінки у двері ніхто не відповідав. Робочою силою стягувача зламано замки на вхідних дверях, при входженні до даної квартири державним виконавцем було виявлено громадянку ОСОБА_3 на руках з малолітньою донькою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Оскільки у виконавчому документів не зазначено виключно ОСОБА_3, примусове виселення не відбулося.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Зі змісту ст. 221 ЦПК України випливає, що за роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", роз'яснення рішення, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Звертаючись з поданням державний виконавець посилається на те, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 на час проведення виконавчих дій, крім боржника ОСОБА_3, виявлено малолітню доньку боржника ОСОБА_4 та громадянку похилого віку, яка зі слів боржника є її матір'ю, які унеможливлюють виселення ОСОБА_3.
Проте, як вбачається з рішення суду від 02.06.2014 року виселенню з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), а малолітня донька боржника ОСОБА_4 та громадянка похилого віку, яка зі слів боржника є її матір'ю не є боржниками у виконавчому провадженні, вони не залучалися до участі у справі і судом не вирішувалось питання про їх права і обов'язки, тобто у заяві державний виконавець фактично порушує питання про зміну рішення, що прямо суперечить положенням ст. 221 ЦПК України.
Порядок виконання рішень судів щодо виселення регламентується Законом України «Про виконавче провадження».
За п. 4. ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
При цьому, суд вважає, що резолютивна частина рішення є проста, доступна, зрозуміла, така що не припускає іншого тлумачення, в мотивувальній частині рішення суду чітко вказано, чому суд прийшов до висновку щодо часткового задоволення позову.
За таких обставин, суд, не встановивши підстав регламентованих ч. 1 ст. 221 ЦПК України, для роз'яснення рішення, вважає за необхідне у задоволені заяви відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 215, 221, 293 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", Законом України "Про виконавче провадження", суд, -
У задоволенні заяви державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ковтун В.В. про роз'яснення рішення суду, яке підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення з квартири та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА