Справа № 356/393/14-ц Головуючий у І інстанції Дудар Т.В.
Провадження № 22-ц/780/5551/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.
Категорія 58 24.09.2014
Іменем України
24 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Сержанюка А.С., Кулішенка Ю,М.,
при секретарі: Горошук І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Березанського міського суду Київської області від 24 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В березні 2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що між ним та відповідачем 15.05.2008 року був укладений договір, за яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначав, що Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 31.01.2014 року утворилася заборгованість 20266,17 грн., яка складається з: 6515, 02 грн. - заборгованості за кредитом, 7583,95 грн.- заборгованості за процентами за користування кредитом, 4964,05 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 250,00 грн. - штрафу (фіксована частина) та 953,15 грн. - штрафу (процентна складова). У зв'язку з цим просив стягнути зазначені грошові кошти на свою користь.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 24 червня 2014 року в задоволені позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що договір кредитний кожного року лонгується на 12 місяців, перебіг строку позовної давності звернення до суду з даним позовом ще не розпочався, а тому не може бути пропущеним, як це зазначає в своєму рішенні суд.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом, оскільки договір кредитний був підписаний 15 травня 2008року з терміном дії 12 місяців, а позивач звернувся за захистом свого права в березні 2014року.
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 15 травня 2008 року ОСОБА_2 заповнила заяву, з якої вбачається, що вона бажала оформити на своє ім'я кредитку «Універсальну» « 30 днів пільгового періоду» з кредитним лімітом 1 300 грн. з процентною ставкою за кредитом 2,5 % на місяць на залишок заборгованості, номер кредитної картки - НОМЕР_1 (а. с. 6).
З банківської виписки за період з 01 січня 2000 року по 16 травня 2014 року по основній карті НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 вбачається, що з 15 травня 2008 року по 12 червня 2009 року ОСОБА_2 періодично знімала з вказаної картки гроші та перераховувала на цю ж картку гроші (а. с. 46 - 55). З 30 червня 2009 року у ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість (а. с. 55), після 12 червня 2009 року ОСОБА_2 вказаним рахунком не користувалася, тобто не знімала з нього кошти і не перераховувала на цей рахунок.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг складає між нею і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Згідно п.9.3. умов надання банківських послуг картрахунки відкриті на невизначений термін.
Згідно п.9.12 умов надання банківських послуг договір дії протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну дії договору ні одна із сторін не проінформує іншу про закінчення дії договору, він автоматично лонгується на той же термін.
Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що заява позичальника від 15.05.2008 року та умови надання банківських послуг є кредитним договором. Відповідачем не надано доказів інформування банку про закінчення дії договору.
Тобто, суд першої інстанції прийшов до не обґрунтованого висновку про пропущення строку позовної давності позивачем.
Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконує умови зазначеного кредитного договору і станом на 31 січня 2014 року має заборгованість 20 266 грн. 17 коп., яка складається з: 6 515 грн. 02 коп. - заборгованість за кредитом; 7 583 грн. 95 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 964 грн. 05 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 953 грн. 15 коп. - штраф (процентна складова).
Крім того, суд не звернув увагу на те, що відповідачем не надано належних доказів на спростування доказів наданих позивачем, а саме умов надання банківських послуг, які складають кредитний договір укладений між сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.
Судовий збір в сумі 243,60 грн., сплачений апелянтом при подачі позовної заяви та 121,80 грн. сплачений за подачу апеляційної скарги, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити.
Рішення Березанського міського суду Київської області від 24 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідн.НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. №29092829003111) заборгованість в розмірі 20266,17 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 (ідн.НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. №64993919400001) судові витрати в розмірі 365,40 грн..
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: