Справа № 600/681/14Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/252/14 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.3 ст.185 КК України
01 жовтня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю - прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
законного представника неповнолітнього - ОСОБА_8
при секретарі - ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 01 жовтня 2014 р. кримінальну справу за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Козівського району Тернопільської області на вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 11 липня 2014 р., яким
ОСОБА_7 , року народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Купчинці Козівського району, мешканець АДРЕСА_1
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.1 ст. 304 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього обов'язки відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
Обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишений без змін.
ОСОБА_6 , року народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель с. Яструбово Козівського району Тернопільської області
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі;
за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено . покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено на нього обов'язки відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
Обраний запобіжний захід у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків до набрання вироком законної сили залишений без змін.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати даний вирок в частині призначення покарання ОСОБА_6 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України та постановити новий, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України і призначити за ч.2 ст.185 КК України покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покласти на нього обов'язки відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
Мотивує свої доводи тим, що судом при постановлені вироку в частині призначення покарання ОСОБА_6 , не враховано вимоги ч.3 ст.61 КК України, де передбачено, що покарання у вигляді обмеження волі не може застосовуватись до неповнолітніх.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 вирок суду не оскаржується.
Згідно вироку суду на початку квітня 2014 року, неповнолітній ОСОБА_6 , переслідуючи корисливу мету, запропонував ОСОБА_7 викрасти з господарства ОСОБА_10 металеві предмети, щоб здати їх як металобрухт. На пропозицію ОСОБА_7 погодився.
Реалізуючи злочинний намір, неповнолітній ОСОБА_6 із ОСОБА_7 через вхідні ворота зайшли на господарство ОСОБА_10 в с. Купчинці Козівського району.
На подвір'ї ОСОБА_7 із неповнолітнім ОСОБА_6 , викрали дві металеві труби профілю 60*40 мм, довжиною 6 м вартістю 57,25 грн. за метр труби та металеву трубу 40*40 мм, довжиною 5 м вартістю 33,50 грн за метр труби, які винесли із господарства в лісопосадку.
Після того ОСОБА_7 із неповнолітнім ОСОБА_6 повернулись на подвір'я господарства ОСОБА_10 , звідки викрали металеві тіски (затискачі для металу) вартістю 440 грн.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_6 щезли, чим спричинили ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1294,50 грн.
05 травня 2014 року ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 вчинити крадіжку металевих (чавунних) секцій батарей із господарства ОСОБА_11 в с. Яструбово Козівського району, щоб в подальшому реалізувати їх як металобрухт.
Однак неповнолітній ОСОБА_6 відмовився від пропозиції ОСОБА_7
06 травня 2014 року близько 19 год., ОСОБА_7 знову запропонував неповнолітньому ОСОБА_6 вчинити крадіжку секцій батарей із господарства ОСОБА_11 , але ОСОБА_6 не погодився.
Того ж дня ОСОБА_7 знову запропонував неповнолітньому ОСОБА_6 , вчинити крадіжку, переконуючи, що за це йому нічого не буде.
Близько 23 год. неповнолітній ОСОБА_6 із ОСОБА_7 зайшли на присадибну ділянку ОСОБА_11 ,звідки таємно, за допомогою саморобного візка викрали сім секцій батарей із різною кількістю ребер загальною вагою 520 кг, які знаходились біля приміщення літньої кухні. Викрадені батареї перевезли в лісосмугу для реалізації на металобрухт, чим спричинили ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 988 грн.
07 травня 2014 року викрадені ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_6 секцій металевих батарей були вилучені працівниками міліції в кущах неподалік сільської церкви.
Наприкінці грудня 2013 року близько 22 год. ОСОБА_7 запропонував неповнолітньому ОСОБА_6 , викрасти металеві предмети з господарства ОСОБА_10 в с. Купчинці Козівсього району. На пропозицію ОСОБА_6 погодився.
Через вхідні ворота ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_6 зайшли на господарство ОСОБА_10 ..
На подвір'ї ОСОБА_7 разом із неповнолітнім ОСОБА_6 , через двері проникли в підсобне приміщення, звідки викрали один електродвигун потужністю 5 кВт, вартістю 500 грн., який винесли в лісосмугу неподалік господарства.
В подальшому ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 повернутися на господарство ОСОБА_10 та із підсобного приміщення викрасти другий електродвигун потужністю 5 кВт вартістю 500 грн., на що неповнолітній ОСОБА_6 не погодився та залишився чекати неподалік господарства ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 пішов на господарство ОСОБА_10 і з підсобного приміщення викрав другий електродвигун. Через кілька метрів впустив його, не маючи сили нести далі.
Покликав ОСОБА_6 , щоб він допоміг винести електродвигун із подвір'я господарства, і вони разом винесли другий електродвигун із господарства ОСОБА_10 в лісосмугу неподалік господарства.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_6 зникли, чим спричинили ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1000 грн.
Того ж вечора ОСОБА_7 після викрадення спільно із неповнолітнім ОСОБА_6 електродвигунів із господарства ОСОБА_10 знову повернувся у вказане господарство, проник в підсобне приміщення, звідки викрав електродрель вартістю 185,50 грн.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 185,50 грн.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію і просить її задовольнити, а саме: скасувати вирок суду в зв”язку з неправильним застосуванням ч.3 ст.61 КК України та постановити новий вирок , думку обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та законного представника ОСОБА_6 ОСОБА_8 , які не заперечують проти апеляції прокурора, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, обґрунтовані сукупністю належним чином оцінених доказів і в скарзі не оспорюються.
Його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 та та ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та таємне викрадення чужого майна /крадіжка/ з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим при призначенні покарання за ч.2 ст.185 КК України суд допустився помилки, не врахувавши вимоги ст. 98 та ч.3 ст.61 КК України щодо призначення покарання неповнолітнім, згідно яких обмеження волі до неповнолітніх, яким на час вчинення злочину був і є на сьогоднішній день ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не застосовується.
Крім того, при призначенні покарання за цією статтею судом не в повній мірі були враховані пом”якшуючі вину неповнолітнього обвинуваченого обставини, які пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: його вік /на день вчинення злочинів ОСОБА_6 виповнилося лише 15 років/, негативний вплив на нього дорослого співучасника вчинених крадіжок ОСОБА_7 , який засуджений даним вироком в тому числі за втягнення неповнолітнього ОСОБА_6 у злочинну діяльність, визнання вини, відшкодування спричиненої шкоди, першу судимість, відсутність обтяжуючих вину обставин.
Відповідно колегія суддів вважає за можливе застосувати до ОСОБА_6 ст. 69 КК і за ч.2 ст.185 КК України призначити покарання ниже від найнижчої межі, а саме у вигляді штрафу.
В порядку ст.404 КПК України щодо меж перегляду судом апеляційної інстанції судових рішень колегія суддів вважає необхідним виключити з мотивувальної частини вироку визнання обтяжуючими покарання обставинами
вчинення злочинів обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повторно, за попередньою змовою групою осіб, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України “Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує”.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ст. прокурора прокуратури Козівського району Тернопільської обл. задовольнити частково.
Вирок Козівського районного суду Тернопільської обл. від 11 липня 2014 р. щодо ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_6 - змінити.
Вважати засудженим ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України до штрафу в сумі 3400 грн;
за ч.3 ст.185 КК України - до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити неповнолітньому ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Від відбування покарання у виді позбавлення волі неповнолітнього ОСОБА_6 на підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік з покладенням відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України обов”язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з”являтися в ці органи для реєстрації.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про визнання обтяжуючими вину обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обставин - вчинення злочинів повторно за попередньою змовою групою осіб.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2