29 вересня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу
ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконні системи» про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 30 жовтня 2010 року він через приватного підприємця ОСОБА_3 зробив замовлення металопластикових вікон, які виготовлялися Товариством з обмеженою відповідальністю «Віконні системи» (далі − ТОВ «Віконні системи»), що підтверджується замовленням від 30 жовтня 2010 року та специфікацією замовлення від 30 жовтня 2010 року № О 10/01713.
30 жовтня 2010 року позивачем у вигляді авансу проведено оплату у розмірі 15 тис. грн, 01 грудня 2010 року - 18 750 грн після монтажу вікон у будинку по АДРЕСА_1, про що вчинено відмітку на замовленні особисто ОСОБА_3 У липні 2010 року ОСОБА_2 виявив викривлення у віконних профілях.
ОСОБА_3 демонтував вікна, про що надав відповідну розписку. Через деякий час ОСОБА_3 привіз, як він стверджував, відремонтовані вікна та встановив їх у будинок. Через тиждень виявилося, що вікна знову деформувалися, проте ОСОБА_3 відмовився їх ремонтувати, мотивуючи це тим, що відхилення у межах норми і нічого з цим вдіяти неможливо.
ОСОБА_2 просив стягнути солідарно ОСОБА_3 та ТОВ «Віконні системи» 33 750 грн на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову відповідно до вимог ст. 1209 ЦК України, оскільки істотних недоліків металопластикових конструкцій, які встановлені у будинку по АДРЕСА_1, які б перешкоджали використовувати ці конструкції за їх цільовим призначенням, не має. Виготовлені металопластикові конструкції є такими, що відповідають існуючим технічним нормам та державним стандартам України, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 60/03-13.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконні системи» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік