іменем україни
25 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради до ОСОБА_4, третя особа - Комінтернівська районна філія комунального підприємства «Жилкомсервіс», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, комунального підприємства «Жилкомсервіс», Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, треті особи: служба у справах дітей адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, Харківська міська рада, про визнання недійсним та скасування рішення, ордеру, усунення перешкод у користуванні майном, виселення, зняття з реєстрації, поновлення реєстрації, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди; за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» (далі - ДП «Завод ім. В.О. Малишева»), ОСОБА_4, треті особи: адміністрація Комінтернівського району Харківської міської ради, Харківська міська рада, реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, про скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності, зобов'язанні скасувати реєстрацію права власності за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2014 року та касаційними скаргами ОСОБА_5 та Харківської міської ради на рішення апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2014 року,
У вересні 2008 року виконавчий комітет Комінтернівської районної у
м. Харкові ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Комінтернівська районна філія комунального підприємства «Жилкомсервіс», посилаючись на те, що рішенням Харківської міської ради від 27 квітня 2005 року № 63/05 до комунальної власності м. Харкова від ДП «Завод ім. В.О. Малишева» було передано житловий будинок АДРЕСА_1. Особовий рахунок на квартиру № АДРЕСА_1 у цьому будинку було відкрито на ім'я ОСОБА_4, яка в ній не мешкала з серпня 2004 року, комунальні послуги не сплачувала, станом на 1 серпня 2008 року має заборгованість по сплаті за комунальні послуги у сумі 561 грн 42 коп.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 - та зобов'язати ГУ ДМС України у Харківській області зняти її з реєстрації за вказаною адресою.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від
26 лютого 2009 року позов було задоволено.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2009 року за заявою ОСОБА_4 заочне рішення районного суду від 26 лютого 2009 року скасовано і справу призначено до розгляду в загальному порядку.
У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі вона була зареєстрована і проживала з 23 листопада 2004 року. Посилалась на те, що проживала в квартирі разом із малолітнім сином, там знаходились її речі та майно, іншого житла вона не мала. У 2009 році вона довідалася про те, що на підставі заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2009 року вона була визнана такою, що втратила право користування спірною квартирою, та її знято з реєстрації за вказаною адресою, а також про те, що виконавчий комітет Комінтернівської районної в м. Харкові ради 21 квітня 2009 року прийняв рішення № 107-2, яким належну ОСОБА_4 квартиру передав у користування іншій сім'ї - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 Проте вказане рішення суду було скасовано.
У зв'язку з цим позивач ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради від 21 квітня 2009 року № 107-2 та виданий на підставі цього рішення ордер про надання у користування квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8; усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою; зобов'язати ГУ ДМС України у Харківській області та КП «Жилкомсервіс» зняти з реєстрації та виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зі спірної квартири, поновивши реєстрацію на ОСОБА_4; зобов'язати КП «Жилкомсервіс» закрити особовий рахунок на ім'я ОСОБА_5; зобов'язати КП «Жилкомсервіс» відкрити особовий рахунок на ім'я ОСОБА_4; зобов'язати ОСОБА_5 сплатити комунальні послуги і квартплату; зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звільнити жиле приміщення; стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, яку вона оцінює по 10 тис. грн з кожного.
У червні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона тривалий час перебувала у черзі на покращення житлових умов. Рішенням виконкому Комінтернівської районної у м. Харкові ради від 21 квітня 2009 року № 107-2 вона отримала у користування квартиру АДРЕСА_1. Звернувшись до управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, вона дізналася, що ОСОБА_4 має свідоцтво про право власності на спірну квартиру, яке видане ДП «Завод ім. В.О. Малишева» ще 1 грудня 2005 року.
ОСОБА_5 зазначала про те, що вказане свідоцтво ОСОБА_4 було видано безпідставно, оскільки рішенням від 27 квітня 2005 року
№ 63/05 Харківська міська рада надала згоду на прийняття до комунальної власності міста житловий будинок АДРЕСА_1, отже, вже після передачі 20 вересня 2005 року вказаного будинку Харківській міській раді ДП «Завод ім. В.О. Малишева» не мав відповідних повноважень з приватизації житла. Також зазначала, що наказ від 1 грудня 2005 року № 664, на підставі якого видане свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4, є незаконним і тому підлягає скасуванню.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_5 просила суд скасувати наказ ДП «Завод ім. В.О. Малишева» від 1 грудня 2005 року № 664 про видачу ОСОБА_4 свідоцтва про право власності; визнати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане ДП «Завод ім. В.О. Малишева» 1 грудня 2005 року на ім'я ОСОБА_4, недійсним; зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4; постановити окрему ухвалу про виявлені порушення кримінального законодавства (ч. 2 ст. 233 КК України) та направити її до прокуратури Харківської області для вирішення питання притягненя до кримінальної відповідальності посадових осіб ДП «Завод ім. В.О. Малишева» ОСОБА_9 та ОСОБА_4
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 березня 2012 року вищевказані позовні заяви було об'єднано в одне провадження.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено. Скасовано наказ ДП «Завод
ім. В.О. Малишева» від 1 грудня 2005 року № 664 про видачу ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане ДП «Завод ім. В.О. Малишева» 1 грудня 2005 року ОСОБА_4 Зобов'язано реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру.
Позов адміністрації Комінтернівського району м. Харкова Харківської міської ради задоволено частково. Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2014 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення суду, яким у задоволенні позову адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Комінтернівської районної у
м. Харкові ради від 21 квітня 2009 року № 107-2 «Про надання житлового приміщення, яке звільнилося в квартирі». Усунено ОСОБА_4 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення із цієї квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_10, та зняття їх з реєстрації за цією адресою. Поновлено ОСОБА_4 право користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення її до квартири. Зобов'язано ГУ ДМС України у Харківській області поновити реєстрацію ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з моменту зняття її реєстрації. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 1 грудня 2005 року на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_4 У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі, а рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, у задоволенні позовів адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради та ОСОБА_5 відмовити.
У касаційних скаргах ОСОБА_5 та Харківська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову адміністрації Комінтернівського району Харківської області, частково задовольняючи позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5, апеляційний суд, вірно застосувавши норми матеріального права, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що підстав для визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, немає, позивач цей позов не довів, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України). Крім того, встановлено, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2009 року, яке у подальшому,
19 серпня 2009 року було скасовано, ОСОБА_4 була визнана такою, що втратила право користування житлом і до скасування цього заочного рішення суду спірна квартира передана ОСОБА_5, при тому, що рішення виконкому не було реалізовано і ордер ОСОБА_5 не видавався. У зв'язку з цим підстав для проживання в цій квартирі ОСОБА_5 не вбачається; позов згідно ст. 54 ЖК УРСР ОСОБА_5 не довела.
Оскільки з 20 вересня 2005 року спірний будинок передано до комунальної власності м. Харкова, то ДП «Завод ім. В.О. Малишева» не мало законних прав 1 грудня 2005 року приватизовувати квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 та видавати їй свідоцтво про право власності.
Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Харківської міської ради відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 23 червня
2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта