01 жовтня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Юровської Г.В., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Ксаверівської сільської ради Васильківського району Київської області до ОСОБА_4, Васильківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - ОСОБА_5, про скасування рішення та свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року,
У листопаді 2013 року Ксаверівська сільська рада Васильківського району Київської області звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що будинок по АДРЕСА_1 є двоквартирним. Квартирою НОМЕР_1 користується ОСОБА_5, а квартирою НОМЕР_2 користувалася ОСОБА_6, після смерті якої користувачем є її дочка ОСОБА_4 Позивач зазначає, що за життя ОСОБА_6 незаконно, на підставі рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів Київської області від 21 листопада 1989 року № 469 «Про оформлення права особистої приватної власності на житлові будинки мешканців сіл Васильківського району» зареєструвала за собою право власності на весь будинок по АДРЕСА_1 та отримала свідоцтво право приватної власності від 05 квітня 1990 року на своє ім'я. Оскільки Ксаверівська сільська рада набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом передачі її з балансу СВК «Дружба» на баланс ради, а тому набула право вимоги до осіб, чиїми рішеннями, діями або бездіяльністю порушуються її права, просила суд: визнати незаконним рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів Київської області від 21 листопада 1989 року «Про оформлення права власності на житлові будинки мешканців сіл Васильківського району» в частині оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6; визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності віл 05 квітня 1990 року на житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6, видане на підставі рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів Київської області Київської області від 21 листопада 1989 року № 469 «Про оформлення права особистої власності на житлові будинки мешканців сіл Васильківського району».
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року, залишеним без ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року, позов задоволено. Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів Київської області від 21 листопада 1989 року «Про оформлення права власності на житлові будинки мешканців сіл Васильківського району» в частині оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_6 Визнано недійсним свідоцтво про право приватної власності віл 05 квітня 1990 року на житловий будинок по АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_6, видане на підставі рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів Київської області Київської області від 21 листопада 1989 року № 469 «Про оформлення права особистої власності на житлові будинки мешканців сіл Васильківського району».
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що оспорюваним рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради було порушено права позивача та третьої особи у справі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, правонаступником якої є ОСОБА_4, набула право власності на весь спірний будинок, в той час як була користувачем однієї з квартир в двоквартирному будинку, а тому дійшов правильного висновку про те, що оспорюване рішення ради в частині оформлення права власності на спірний житловий будинок на ім'я ОСОБА_6 та видане на його підставі свідоцтво про право власності в силу положень ст. 393 ЦК України, є недійсними.
Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, не спростовують.
Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г.В. Юровська
А.О. Леванчук
М.А. Макарчук