10 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Дьоміної О.О., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року,
У листопаді 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що 07 квітня 2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 59 130,00 грн.
18 травня 2012 року ТОВ «ПростоФінанс» уклало з ТОВ «Кредитні ініціативи» договір франшизи, за яким відступив право вимоги за вказаним договором кредиту до боржника.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору виникла заборгованість, яка станом на 10 вересня 2013 року становить 25840,57 грн, яку позивач і просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року, у задоволенні позову було відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди, вирішуючи справу, дійшли вірного висновку про те, що позивач не надав належних доказів на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Коротун О.О. Дьоміна С.П. Штелик