Справа № 815/4398/14
30 вересня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюк І.В.,
за участю секретаря - Чернобай А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Прогресфарм» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000232207 від 14.07.2014 року та № 0000222207 від 14.07.2014 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач (далі - Підприємство) зазначив, що висновки в акті перевірки від 23.06.2014 року № 20/15-32-22-07-18/33137689, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та є неправомірними. Так, перевіркою матеріалів, надісланих посольством Індії в Москві та документів, які надавалися ПП «Прогресфарм» для митного оформлення митних декларацій, встановлено заниження податкового зобов'язання за 5 митними деклараціями на загальну суму 2105445,85 грн. (мито (8%) - 569039,43 грн., податок на додану вартість - 1536406,42 грн.). Позивач зазначає, що в рамках зовнішньоекономічного контракту № PCNOFG01550612 від 04.06.2012 року, укладеного із компанією «Bioplus life sciences (PVT) Ltd), та фірми «Amodo group S.A.» останніми було поставлено товар. Митна вартість визначалася декларантом самостійно за 1 методом згідно наданих продавцем інвойсів. У позивача не було інших документальних підстав для митного оформлення отриманих товарів, тому вартість була визначена на підставі документів, які містить достовірні, об'єктивні та підтверджені відомості. Крім того, реальність сум підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача, що не було враховано перевіряючими. Отже покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірні та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити, зазначивши, що відомості, які заявлені декларантом у товаросупровідних документах та митної декларації митних органів України, не відповідають даним, зазначеним в експортній документації при вивезенні товарів з Індії та є недостовірними, про що свідчать надані посольством Індії в Москві документи. Так, по п'ятьом деклараціями встановлено, що митному органу в якості підстави для переміщення товарів надавалися документи, які містять неправдиві дані стосовно угод (контрактів), з чотирьох (МД) по яким встановлено заниження митної вартості товару, що призвело до заниження митних платежів. Зважаючи на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.04.2014 року № 456, згідно з п.2 ч.2 ст.351 МК України співробітником органу доходів і зборів проведена невиїзна перевірка з питань дотримання законодавства України з питань митної справи ПП «Прогресфарм» на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями, у зв'язку із надходженням від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів, за результатами якої складений акт від 23.06.2014 року № 20/15-32-22-07-18/33137689.
З метою з'ясування питання перевірки, відповідно до вимог Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Держмитслужби від 06.07.2005 року № 639, Держмитслужбою України було направлено запит до митної адміністрації Індії.
Листом Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України від 12.11.2013 року № 24034/7/99-99-24-03-10-17 до Південної митниці Міндоходів спрямовано відповідь Посольства Індії в Москві від 07.10.2013 року № MOS/Trade/6-1/UA/14/2012/P-338 стосовно перевірки законності ввезення на митну територію України товарів на адресу ПП «Прогресфарм».
В результаті порівняльного аналізу документів, наданих митними органами Індії, з документами, що подавалися до митного оформлення товару в Україні, встановлено, що отримані від митної адміністрації Індії документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України, відрізняються від задекларованих під час митного оформлення товарів ПП «Прогресфарм» за митними деклараціями від 12.09.2012 року № 500030302/2012/004174, від 30.11.2012 року № 500030302/201205719, від 04.01.2013 року № 500060804/2013/000072, від 20.02.2013 року № 500060804/2013/002639.
При цьому встановлені факти заниження митної вартості товару та заниження податкових зобов'язань (заниження податку на додану вартість), за митними деклараціями від 12.09.2012 р. №500030302/2012/004174, від 30.11.2012 р. №500030302/2012/005719, від 04.01.2013 р. №500060804/2013/000072, від 20.02.2013 р. №500060804/2013/002639, що підтверджується надходженням від уповноважених органів іноземних держав (лист-відповідь Посольства Індії в Москві від 07.10.2013 № MOS/Trade/6-l/UA/14/2012/P-338) документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення товарів ПП «Прогресфарм».
Як вбачається з акту перевірки від 23.06.2014 року № 20/15-32-22-07-18/33137689, відповідно до МД від 12.09.2012 р. №500030302/2012/004174, зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.02.2012 р. № 29, інвойсу від 28.08.2012 р. №ЕХ1208128/2012 та інших документів, що надавалися при митному оформленні, встановлено, що продавцем товару є іноземне підприємство «AMODO GROUP S.A.» (Панама) та відправником товару (дієтичні добавки) являється компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LTD (Індія), а покупцем та одержувачем є ПП «Прогресфарм» (67668, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Великий Дальник, вул. Південна, 59.).
Товар «Харчові продукти, дієтичні добавки, без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю...» код товару згідно УКТЗЕД 2106909200, був заявлений до митного оформлення на умовах поставки СІР Одеса, з поданням наступних документів: інвойс від 28.08.2012 р. №ЕХ1208128/2012, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.02.2012 р. № 29 з іноземним підприємством «AMODO GROUP S.A.» (Панама), міжнародна авіа накладна, та інші.
За результатами перевірки правильності визначення митної вартості та розрахунку митних платежів вказаних товарів встановлено, що митна вартість товару визначалася декларантом самостійно за 1 методом та відповідно до інвойсу від 28.08.2012 р. № ЕХ1208128/2012 та МД від 12.09.2012 № 500030302/2012/004174 становить 99878,29 грн. (12495,72 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.).
Згідно інформації, наданої Посольством Індії в Москві на запит Державної митної служби України встановлено, що відомості, які заявлені у товаросупровідних документах та митної декларації митних органів України, не відповідають даним, зазначеним в експортній документації при вивезенні товарів з Індії та є недостовірними, про що свідчать документи надані Посольством Індії в Москві, а саме, згідно інвойсу від 28.08.2012 р. № ЕХ1208128/2012 вартість товару становить 144164,39 грн. (18036,33 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.)
Отже, перевіряючий дійшов висновку про те, що ПП «Прогресфарм» порушено вимоги п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, згідно якого базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Таким чином відповідно до документів, надісланих Посольством Індії в Москві за МД від 12.09.2012 р. № 500030302/2012/004174, встановлено порушення, які вплинули на митну вартість імпортованого товару та призвели до втрат бюджету.
За результатами перевірки МД від 12.09.2012 р. №500030302/2012/004174 збільшився рівень митної вартості товару з 99878,29 грн. до 144164,39 грн., код товару за УКТЗЕД при цьому не змінився.
Таким чином, за товаром який зазначено у МД сплачено митних податків на суму 29563,97 грн. (у т.ч. ввізне мито - 7990,26 грн., ПДВ - 21573,71 грн.), підлягало б сплаті з урахуванням зміни митної вартості товару 42672,66 грн. (у т.ч. ввізне мито - 11533,15 грн., ПДВ-31139,51 грн.).
Сума заниженого податкового зобов'язання за результатами перевірки МД від 12.09.2012 р. №500030302/2012/004174 становить 13108,69 грн. (у т.ч. ввізне мито -3542,89 грн., ПДВ - 9565,80 грн.).
Аналогічні порушення встановлені за результатами перевірок митного оформлення товару за МД від 30.11.2012 р. № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 р. № 500060804/2013/000072, від 20.02.2012 р. № 500060804/2013/002639.
Так, товар був заявлений до митного оформлення на умовах поставки CIF Одеса, з поданням інвойсів від 19.11.2012 року № EX1211194/2012, від 20.11.2012 року № EX1211197/2012, від 03.01.2013 року № EX1301232/2013, зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, укладеним з іноземним підприємством BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія), CMR та ін.
В усіх випадках митна вартість товару визначалася декларантом самостійно за 1 методом та відповідно до інвойсів склала наступні суми: від 19.11.2012 р. № ЕХ1211194/2012 та МД від 30.11.2012 №500030302/2012/00571 - 249937,91 грн. (31269,60 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.); від 20.11.2012 р. № ЕХ1211197/2012 та МД від 04.01.2013 р. № 500060804/2013/000072 - 217581,61 грн. (27221,52 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.); від 03.01.2013 р. № ЕХ1301232/2013 та МД від 20.02.2013 р. № 500060804/2013/002639 - 1038259,53 грн. (129896,10 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.).
Поряд із тим, згідно наданих Посольством Індії в Москві документів, зокрема інвойсів від 19.11.2012 року № EX1211194/2012, від 20.11.2012 року № EX1211197/2012, від 03.01.2013 року № EX1301232/2013, вартість товару склала 1576191,46 грн. (197196,484 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.), 1469533,35 грн. (183852,54 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.), 5528760,82 грн. (691700,34 дол. США за курсом 1 дол. США - 7,993 грн.), відповідно.
Таким чином, за товаром, який зазначено у МД сплачено митних податків на суму 73981,62 грн. (у т.ч. ввізне мито - 19995,03 грн., ПДВ - 53986,59 грн.), підлягало б сплаті з урахуванням зміни митної вартості товару 466552,68 грн. (у т.ч. ввізне мито - 126095,32 грн., ПДВ - 340457,36 грн.); на суму 64404,16 грн. (у т.ч. ввізне мито - 17406,53 грн., ПДВ - 46997,63 грн.), підлягало б сплаті 434981,87 грн. (у т.ч. ввізне мито - 117562,67 грн., ПДВ - 317419,20 грн.); на суму 307324,82 грн. (у т.ч. ввізне мито - 83060,73 грн., ПДВ - 224264,06 грн.) - 1636513,21 грн. (у т.ч. ввізне мито - 442300,87 грн., ПДВ - 1194212,34 грн.).
З урахуванням викладеного, перевіркою встановлено порушення ПП «Прогресфарм» п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання на загальну суму 2105445,85 грн., у т.ч. мито (8%) - 569039,43 грн., податок на додану вартість - 1536406,42 грн.
На підставі акту перевірки від 23.06.2014 року № 20/15-32-22-07-18/33137689 ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.07.2014 року № 0000222207, № 0000232207 на загальну суму грошового зобов'язання в розмірі 3158168,80 грн. (у т.ч. ввізне мито - 853559,16 грн., ПДВ - 2304609,64 грн.).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкове повідомлення-рішення обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості підстави для розмитнення товарів, позивачем надавався до митного органу контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, укладений між ПП «Прогресфарм» та компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) щодо поставки в України товарів на суму 8550000 доларів США.
19 лютого 2013 року в рамках вищенаведеного зовнішньоекономічного контракту до м/п «Одеса-парт» Південної митниці з Індії на судні «Calisto» прибули контейнери FCIU2468011, XINU4043362 з товаром «дієтичні добавки» загально вагою брутто 9084,700 кг.
20 лютого 2013 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500060804/2013/002639. В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані коносамент від 10.01.2013 р. № 101350000080, коносамент від 05.02.2013 р. № CALI0048-032E-ODS, інвойс від 03.01.2013 р. № EX1301232/2013, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 1038259,53 грн. (по курсу НБУ) або 129896,10 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
Листом від 12.11.2013 року № 24034/7/99-99-24-03-10-17 до Південної митниці Міндоходів надійшла відповідь Посольства Індії в Москві за результатами перевірки, проведеної стосовно законності ввезення на митну територію України товарів на адресу ПП «Прогресфарм», згідно якої було встановлено, що компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) не укладала контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 з ПП «Прогресфарм» та не видавала рахунок, який надавався до Південної митниці та завірену копію якого було надіслано для проведення перевірки.
Натомість, з надісланих митними органами Індії документів (інвойс EX1301232/2013 від 03.01.2013 р., пакувальні листи № PL01232-А/2013, № PL01232/B/2013, № PL01232-C/2013, № PL01232-D/2013, № PL01232-E/2013, № PL01232-F/2013 від 03.01.2013 р., сертифікати якості, коносамент від 10.01.2013 р. № 101350000080) встановлено, що між компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та ПП «Прогресфарм» було укладено зовнішньоекономічний контракт іншої форми за № PCNOFG02951112 від 08.11.2012 р.
Також, відповідно до індійського експортного інвойсу від 03.01.2013 року № EX1301232/2013 встановлено, що вартість товару, яка була заявлена при імпорті в Україну, не відповідає фактично сплаченій, тобто вартість переміщених на митну територію України товарів складає 691700,34 дол. США (5528760,82 грн.), і різниця вартісних показників склала 4490501,29 грн. (по курсу НБУ).
Крім того, 28.12.2012 року до м/п «Одеса-порт» Південної митниці з Індії на судні «Calisto» прибув контейнер EISU3930314 з товаром «дієтичні добавки» загально вагою брутто 1969,500 кг.
04 січня 2014 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500060804/2013/000072. В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані коносамент від 29.11.2012 р. № 101250015395, коносамент від 24.12.2012 р. № CALI0042-029T-ODS, інвойс від 02.11.2012 р. № EX1211197/2012, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 217581,61 грн. (по курсу НБУ) або 27221,52 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
На підставі вищевказаного листа від 12.11.2013 року № 24034/7/99-99-24-03-10-17 було встановлено, що компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) не укладала контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 з ПП «Прогресфарм» та не видавала рахунок, який надавався до Південної митниці та завірену копію якого було надіслано для проведення перевірки.
Натомість, з надісланих митними органами Індії документів (інвойс EX1211197/2012 від 02.11.2012 р., пакувальні листи № PL11197-А/2012, № PL11197-B/2012, № PL11197-C/2012, № PL11197-D/2012, № PL11197-E/2012, № PL11197-F/2012, № PL11197-G/2012 від 20.11.2012 р., сертифікати якості, коносамент від 28.11.2012 р. № 101250015395) встановлено, що між компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та ПП «Прогресфарм» були укладені зовнішньоекономічні контракти іншої форми за № PCNOFG01600612&PCNOFG02020812 від 08.08.2012 р.
Також, відповідно до індійського експортного інвойсу від 28.08.2012 року № EX1211197/2012 встановлено, що вартість товару, яка була заявлена при імпорті в Україну, не відповідає фактично сплаченій, тобто вартість переміщених на митну територію України товарів складає 183852,54 дол. США (1469533,35 грн.), і різниця вартісних показників склала 1251951,74 грн. (по курсу НБУ).
Крім того, 27.11.2012 року до м/п «Одеса-аеропорт» Південної митниці з Індії на літаку, рейсом № G9297 прибув товар «дієтичні добавки» загально вагою брутто 1918 кг.
30 листопада 2012 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу в режимі «ІМ 40 АА» митна декларація № 500030302/2012/005719. В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані авіанакладна від 20.11.2012 року № 514-01054056, інвойс від 19.11.2012 року № ЕХ1211194/2012, сертифікати якості, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 249937,91 грн. (по курсу НБУ) або 31269,60 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
На підставі вищевказаного листа від 12.11.2013 року № 24034/7/99-99-24-03-10-17 було встановлено, що компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) не укладала контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 з ПП «Прогресфарм» та не видавала рахунок, який надавався до Південної митниці та завірену копію якого було надіслано для проведення перевірки.
Натомість, з надісланих митними органами Індії документів (авіанакладна від 20.11.2012 року № 514-01054056, інвойс від 19.11.2012 року № ЕХ1211194/2012, пакувальні листи № PL11194-A/2012, PL11194-С/2012, PL11194-D/2012, PL11194-E/2012, PL11194-F/2012 від 19.11.2013 року, сертифікати якості, сертифікати реалізації банку для експортованих платежів) встановлено, що між компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та ПП «Прогресфарм» були укладені зовнішньоекономічні контракти іншої форми за № PCNOFG01600612&PCNOFG02020812 від 08.08.2012 р.
Також, відповідно до індійського експортного інвойсу від 19.11.2012 року № ЕХ1211194/2012 встановлено, що вартість товару, яка була заявлена при імпорті в Україну, не відповідає фактично сплаченій, тобто вартість переміщених на митну територію України товарів складає 197196,48 дол. США (1576191,46 грн.), і різниця вартісних показників склала 132625,55 грн. (по курсу НБУ).
Крім того, 04.06.2012 року до м/п «Одеса-аеропорт» Південної митниці з Індії на літаку, рейсом № LO767 прибув товар «харчові дієтичні добавки» загально вагою брутто 425 кг.
13 серпня 2012 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500030302/2012/003563. В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані авіанакладна від 27.07.2012 року № 08012081016, інвойс від 27.07.2012 року № ЕХ1207099/2012, сертифікати якості, сертифікат походження від 31.07.2012 р. № 33544, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 40699,08 грн. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
На підставі вищевказаного листа від 12.11.2013 року № 24034/7/99-99-24-03-10-17 було встановлено, що компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) не укладала контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 з ПП «Прогресфарм» та не видавала рахунок, який надавався до Південної митниці та завірену копію якого було надіслано для проведення перевірки.
Натомість, з надісланих митними органами Індії документів (авіанакладна від 27.07.2012 року № 08012081016, інвойс від 27.07.2012 року № ЕХ1207099/2012, пакувальний лист № PL07099/2012 від 27.07.2012 року, сертифікат якості, контракт від 14.07.2012 року № PCNOFG01550612, сертифікат реалізації банку для експортованих вантажів) встановлено, що між компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та ПП «Прогресфарм» було укладено зовнішньоекономічний контракт іншої форми від 14.07.2012 року № PCNOFG01550612 .
В даному випадку не встановлено порушень, які б вплинули на митну вартість імпортованого товару та призвели до втрат бюджету. Натомість було встановлено різницю між документами, які надавались декларантом до Південної митниці, та документами, наданими індійськими митними органами. Отже пред'явлені позивачем документи містять неправдиві відомості стосовно угоди (контракту).
Крім того, 10.09.2012 року до м/п «Одеса-аеропорт» Південної митниці з Індії на літаку, рейсом № LOT767 прибув товар «дієтичні добавки у таблетках» загально вагою брутто 904 кг.
12 вересня 2012 року декларантом ПП «Прогресфарм» була підготовлена та подана митному органу митна декларація № 500030302/2012/004174. В якості підстав для переміщення товарів через митний кордон України та для подальшого митного оформлення митному органу були надані авіанакладна від 29.08.2012 року № 08012081996, інвойс від 28.08.2012 року № ЕХ1208128/2012, контракт № 29 від 01.02.2012 року з додатком до нього № 1/В від 09.08.2012 р., сертифікат походження № 33550 та інші товаросупровідні та комерційні документи.
Згідно вищевказаних документів продавцем товару є компанія «Amodo group S.A.» (Панама), відправником є компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія), а покупцем та одержувачем є ПП «Прогресфарм».
Вартість товару згідно вищевказаних документів склала 99878,29 грн. (по курсу НБУ) або 12495,72 дол. США. Товари оформлені в режимі імпорт та після митного оформлення випущені у вільний обіг.
На підставі вищевказаного листа від 12.11.2013 року № 24034/7/99-99-24-03-10-17 було встановлено, що компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) ніколи не мала договірних відносин з компанією «Amodo group S.A.» (Панама) та не видавала рахунок, який надавався до Південної митниці та завірену копію якого було надіслано для проведення перевірки.
Натомість, з надісланих митними органами Індії документів (авіанакладна 29.08.2012 року № 08012081996, інвойс від 28.08.2012 року № ЕХ1208128/2012, пакувальні листи № PL08128-A/2012, № PL08128-B/2012, № PL08128-C/2012, № PL08128-D/2012 від 28.08.2012 року, сертифікати якості, сертифікати реалізації банку для експортованих платежів) встановлено, що між компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) та ПП «Прогресфарм» було укладено зовнішньоекономічний контракт іншої форми за № PCNOFG01600612 від 12.08.2012 року.
Також, відповідно до індійського експортного інвойсу від 28.08.2012 року № ЕХ1208128/2012 встановлено, що вартість товару, яка була заявлена при імпорті в Україну, не відповідає фактично сплаченій, тобто вартість переміщених на митну територію України товарів складає 18036,33 дол. США (144164,39 грн.), і різниця вартісних показників склала 44286,10 грн. (по курсу НБУ).
Вирішуючи спір, суд враховує викладені вище обставини, а також лист першого секретаря Посольства Індії в Москві від 07.10.2013 року № MOS/Trade/6-S/UA/14/2012/P-338 (т. ІІІ, а.с. 100), адресований Департаменту боротьбі з контрабандою та митними правопорушенням ДМС України, в якому викладений звіт про перевірку, отриманий від Митної служби Індії, відповідно до якого компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) на період 2012/13 видала 5 рахунків компанії ПП «Прогресфарм». Компанія не укладала контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612 з українським підприємством, однак жоден з інших рахунків (отримані разом з посиланням -, а фактично надані позивачем при розмитнені товарів) не були видані компанією BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія). Компанія BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) ніколи не мала договірних відносин із компаніями «Amodo group S.A.» (Панама) та «Mass Life Sciences Limited».
В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити вищевикладені розбіжності у документах, зазначивши, що розмитнення відбувалось на підставі отриманих від BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія) документів.
Вирішуючи спір, суд критично оцінює зазначені доводи представника позивача, зважаючи на те, що BIOPLUS LIFE SCIENCES (PVT) LND (Індія), тобто постачальник та продавець товарів, фактично заперечує дані обставини. Натомість постачальник позивача до перевірки, проведеної митною службою Індії, надав інші документи, які свідчать про більший розмір платежів за поставлений товар.
Так, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що пред'явлені до митного органу інвойси, які покладені позивачем в основу митної вартості, та інвойси, надані митною службою Індії, мають однакові реквізити (номери, дати тощо), відомості щодо товару, його кількості та ваги, проте містить різні відомості щодо ціни товару.
Наприклад в інвойсі № EX121194/2012 від 19.11.2012 року (т. ІІІ, а.с. 46), який було надано позивачем при розмитнені товару, зазначена вартість - 1,01 дол. США. В інвойсі також зазначений контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612.
Натомість в інвойсі, представленим постачальником товару індійській митній службій, з такими ж вихідними даними № EX121194/2012 від 19.11.2012 року (т. ІІІ, а.с. 116) ціна відрізняється в залежності від товару та складає 14,07 дол. США, 7,23 дол. США, 3,62 дол. США, 4,43 дол. США, 3,77 дол. США, 5,02 дол. США. У цьому ж інвойсі зазначені контракти №№ PCNOFG01600612&PCNOFG02020812 від 08.08.2012 р.
При цьому згідно сертифікатів реалізації банку для експортованих платежів (т. ІІІ, а.с. 126-127) загальний розмір реалізованих коштів складає 197196,48 дол. США, що узгоджується із загальною сумою, зазначеною в інвойсі № EX121194/2012 від 19.11.2012 року, який наданий постачальником товарів.
Подібні порушення встановлені судом по митним деклараціям від 12.09.2012 р.№500030302/2012/004174, від 30.11.2012 р. №500030302/2012/005719, від 04.01.2013 р. №300060804/2013/000072, від 20.02.2013 р. №500060804/2013/002639. При цьому при розмитнені товару за МД від 13 серпня 2012 р. № 500030302/2012/003563 судом не встановлено порушень, які б вплинули на митну вартість імпортованого товару та призвели до втрат бюджету (проте встановлено різницю між документами, які надавались декларантом до Південної митниці, та документами, наданими індійськими митними органами).
Відповідні розбіжності наявні по всім іншим інвойсам, на підставі яких визначено митну вартість за вищезазначеними митними деклараціями: № EX1208128/2012 від 28.08.2012 р. (т.ІІІ, а.с. 42) - 12495,72 дол. США, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, - та цей же інвойс на суму 18036,33 дол. США (т.ІІІ, а.с. 108), з посиланням на контракт № PCNOFG01600612 від 08.08.2012 р.; інвойс № ЕХ1211197/2012 від 20.11.2012 року (т.ІІІ, а.с. 58) - 27221,52 дол. США, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, - та цей же інвойс на суму 183852,54 дол. США (т.ІІІ, а.с. 128), з посилання на контракти №№ PCNOFG01600612&PCNOFG02020812 від 08.08.2012 р.; інвойс № ЕХ1301232/2013 від 03.01.2013 рр. (т.ІІІ, а.с. 64) - 129896,10 дол. США, контракт від 04.06.2012 року № PCNOFG01550612, - та цей же інвойс на суму 691700,34 дол. США (т.ІІІ, а.с.144), з посиланням на контракт № PCNOFG02951112 від 08.11.2012 р.
Вирішуючи спір, суд враховує, що ПП «Прогресфарм» є платником податку на додану вартість, як особа, що ввозила товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладалась відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України (ст. 180 Податкового кодексу України).
Платником мита, відповідно до вимог ст. 276 Митного кодексу України, є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
За митними деклараціями від 12.09.2012 р. № 500030302/2012/004174, від 30.11.2012 р., № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 р. № 500060804/2013/000072, від 20.02.2012 р. № 500060804/2013/002639 об'єктом оподаткування є операції платника податку з ввезення товарів на митну територію України в митному режимі імпорту (пункт 185.1. статті 185 Податкового кодексу України).
Об'єктом оподаткування митом є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України (стаття 277 Митного кодексу України № 4495-VI).
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення товарів (п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України).
Датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі митну територію України чи вивезення товарів з митної території України с лата органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування1 податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України, (стаття 278 Митного кодексу України).
Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України, згідно пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.
Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита (у відсотках), - митна вартість товарів (стаття 279 Митного кодексу України).
Об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України (стаття 294 Митного кодексу України).
Тобто, за результатами невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів товарів за митними деклараціями від 12.09.2012 р. № 500030302/2012/004174, від 30.11.2012 р. № 500030302/2012/005719, від 04.01.2013 р. № 500060804/2013/000072, від 20.02.2013 р. № 500060804/2013/002639 встановлено заниження митної вартості товарів з боку ПП «Прогресфарм» шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів через державний кордон України та їх митного оформлення митному органу документів, що містять неправдиві дані.
Зазначені обставини знайшли своє відображення в ході судового розгляду справи та підтверджені належними та допустимими доказами, наданими представником відповідача, які залучені до матеріалів справи. При цьому представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити встановлені судом розбіжності та суттєві невідповідності між документами.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 р., судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені органом доходів і зборів в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. В судовому засіданні представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.
Крім того, згідно з положеннями статті 61 Податкового кодексу України митні органи, як контролюючі, здійснюють податковий контроль.
Згідно з положення п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки. Проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства» контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
Відповідно до положень п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Суд також враховує, що за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.
При цьому прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень узгоджується із відповідною судовою практикою Верховного Суду України, оскільки контролюючим органом встановлено факти протиправності дій декларанта, що спричинили недобір митних платежів, у зв'язку із чим відповідачем обґрунтовано донараховано обов'язкові платежі.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками органу доходів і зборів щодо порушення ПП «Прогресфарм» вимог п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до несплати позивачем ввізного мита та ПДВ у повному обсязі та заниження митної вартості.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що складання та направлення органом доходів і зборів податкових повідомлень-рішень № 0000232207 від 14.07.2014 року та № 0000222207 від 14.07.2014 року - вчинено у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Прогресфарм» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2014 року.
Суддя _______________ І.В. Завальнюк