ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/20411/13 24.09.14
За позовом ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" (ідентифікаційний код 32846139)
Простягнення 32 752,15 грн.
У межах розгляду справи № 910/9000/13
За заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" (ідентифікаційний код 32846139)
Пробанкрутство
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 (особисто)
Від відповідача не з'явився
Від голови комітету кредитора не з'явився
24.09.2014 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст".
24.05.2013 р. винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" з відповідними процесуальними наслідками, якою, серед іншого, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Щербаня О.М.
21.10.2013 р. відбулося попереднє засідання, у якому було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, а також визначено дату проведення підсумкового засідання суду на 11.11.2013 р.
У жовтні 2013 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 18.10.2013 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" 17 816, 03 грн. заборгованості із виплати заробітної плати.
Постановою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" було визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Щербаня О.О.
25.04.2014 р. Господарським судом місті Києва винесено ухвалу про порушення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст", розгляд якої було призначено на 19.05.2014 р.
19.05.2014 р. судове засідання у справі не відбулося через оскарження в апеляційному порядку постанови від 31.03.2014 р. та направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леріо Інвестмент" повернуто скаржнику.
Зважаючи на повернення матеріалів справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" до місцевого господарського суду позовна заява ОСОБА_1 ухвалою від 25.06.2014 р. була призначена до розгляду у судовому засіданні по суті спору на 16.07.2014 р.
16.07.2014 р. у судовому засідання позивач підтримав заявлені позовні вимоги і надав суду для залучення до матеріалів справи копію паспорта та копію картки фізичної особи платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Судом встановлено, що на виконання вимог ухвали від 09.04.2014 р. у справі надійшли додаткові документи від Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.
Відповідач у справі в особі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" відзив на позовну заяву не надав, пояснивши це відсутністю у нього будь-якої документації відповідача. Також, ліквідатор пояснив, що ним вживаються всі можливі дії для отримання документації Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" у межах розгляду справи про його банкрутство № 910/9000/13 (звернення до колишнього керівництва і правоохоронних органів), зокрема, з метою з'ясування фактичного стану заборгованості підприємства з виплати заробітної плати та її погашення.
Представник Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - голови комітету кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" посилалася на доцільність відкладення розгляду справи у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 16.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 20.08.2014 р.
У судове засідання, призначене на 20.08.2014 р., з'явився ОСОБА_1 і ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" - арбітражний керуючий Щербань О.М.
При цьому, судом було розглянуто заяву Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" від 19.08.2014 р. про відвід судді та відмовлено у відводі судді.
Надалі, у ході судового засідання ОСОБА_1 надав суду для залучення до матеріалів справи додаткові документи на виконання вимог ухвали від 16.07.2014 р., що підтверджують його вимоги до боржника, але при цьому обґрунтований розрахунок заявлених позовних вимог суду не подав.
20.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 24.09.2014 р.
У судове засідання, призначене на 24.09.2014 р., з'явився позивач особисто та надав суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 16 000,90 грн. заборгованості з виплати заробітної плати, 29 820,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1 778,40 грн. грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, 5 517,00 грн. вихідної допомоги та 30 835,65 грн. моральної шкоди.
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" відзив на позовну заяву не подав, заявлені вимоги фактично не оспорив, зустрічного розрахунку не подав, у судове засідання не з'явився.
Представник Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - голови комітету кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" в судове засідання також не прибув. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
На підтвердження позовних вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" суду було подано копію паспорту і трудової книжки, довідку з місця роботи про дохід, картка фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, розрахунок розміру заборгованості із заробітної плати, розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розрахунок компенсації за невикористану щорічну відпустку, розрахунок вихідної допомоги, розрахунок моральної шкоди, довідку Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва форми ОК-5 "індивідуальні відомості про застраховану особу", кредитний договір, іпотечний договір.
Крім того, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі № 910/20411/13 додаткові документи були отримані судом від Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві, Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 працював у структурному підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" - філії "Будівельне управління "Дніпро - Міст" з жовтня 2007 року та 16.07.2013 р. був звільнений з займаної посади стропальника 4-го розряду.
Зважаючи на приписи чинного законодавства щодо правового статусу структурних підрозділів юридичної особи, заявлення позовних вимог до головного підприємства є правомірним та обґрунтованим.
Як вказувалося вище, відповідач у справі є боржником, відповідно до якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/9000/13 про банкрутство, яке регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. в редакції від 22.12.2011 р. (далі - Закон).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 115 Кодексу заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У ст. 116 Кодексу встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 Кодексу у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Статтею 116 Кодексу передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно зі ст. 238 Кодексу при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
У ст. 44 Кодексу встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.ст. 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Сукупність наявних у справі доказів дає підстави вести мову про обґрунтованість позовних вимог позивача, перед яким у відповідача наявна заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 16 000,90 грн., а саме: 4 072,74 грн. за вересень 2012 року, 1 625,86 грн. за жовтень 2012 року, 1 673,66 грн. за листопад 2012 року, 3 362,90 грн. за лютий 2013 року, 2 233,74 грн. за березень 2013 року, 1 839,00 грн. за червень 2013 року, 1 193,00 грн. за червень 2013 року.
З огляду на те, що боржником в особі його ліквідатора не оспорено факт прострочення у виплаті заробітної плати ОСОБА_1 та факт непроведення належного розрахунку з працівником у момент звільнення, обґрунтованими також видаються позовні вимоги про стягнення грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Отже, перевіривши проведені розрахунки збільшених позовних вимог у частині виплати заробітної плати і супутніх платежів, суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги - правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню на суму 16 000,80 грн. заборгованості з виплати заробітної плати, 32 457,22 грн. грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та 29 820,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 5 517,00 грн. вихідної допомоги.
Крім вимог про стягнення заробітної плати і компенсації за невідбуту відпустку, заявленими позивачем також є вимоги з виплати моральної шкоди у розмірі 30 835,65 грн., що мотивовані втратою нормальних життєвих стосунків і потребою додаткових зусиль для організації свого життя та розраховані як розмір відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 1107 від 29.06.2011 р., укладеним ОСОБА_1 .В.М. з Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".
У ст. 237-1 Кодексу зазначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розглянувши вимоги позивача про стягнення 30 835,56 грн. моральної шкоди, суд, керуючись принципами розумності і справедливості, вважає за належне задовольнити їх частково у розмірі 3 083,56 грн., з огляду на розмір заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 та період прострочення. При цьому, розрахунок позивача, що пов'язаний ним з сумами виплат за кредитним договором судом відхиляється, оскільки розмір відсотків за кредитним договором встановлюється банківською установою та не пов'язаний з бездіяльністю відповідача у справі.
За наведених обставин, позов у справі № 910/20411/13 задовольняється судом частково на суму 56 199,86 грн.
При цьому, задовольняючи даний позов, суд вважає за належне зауважити, що відповідно до ст. 19 Закону на позовні вимоги ОСОБА_1 не розповсюджується мораторій на задоволення вимог кредиторів і такі вимоги підлягають розгляду по суті з винесенням рішення про стягнення, оскільки були заявлені до визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" банкрутом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин звільняються від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 38, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета - Міст" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, ідентифікаційний код 32846139) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 90 коп. заборгованості з виплати заробітної плати, 1 778 (одну тисячу сімсот сімдесят вісім) грн. 40 коп. компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, 29 820 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. заборгованості з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, 5 517 (п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. заборгованості з виплати вихідної допомоги та 3 083 (три тисячі вісімдесят три) грн. 86 коп. моральної шкоди.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 29.09.2014 р.