ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19061/14 29.09.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант»
до Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 202665 грн. 66 коп.
Представники сторін:
від позивача: Кримець Ю.О. - представник за довіреністю № 81 від 29.09.2014;
від відповідача: не з'явився
09.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» з вимогами до Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 202665 грн. 66 коп. заборгованості за Договором підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011, в тому числі 195282 грн. 38 коп. основного боргу та 7383 грн. 28 коп. пені.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011, не здійснив оплату за підрядні роботи, виконані позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 195282 грн. 38 коп. Крім того, позивачем нараховано 7383 грн. 28 коп. пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за підрядні роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 порушено провадження у справі № 910/19061/14, розгляд справи призначений на 29.09.2014.
У судовому засіданні 29.09.2014 представник позивача подав додаткові докази по справі, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 29.09.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 29.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
27.10.2011 між Управлінням житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (підрядник) укладено Договір підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів (Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштуванню освітлення під'їздів житлового будинку за адресою: вул. Волгоградська, 31 у Солом'янському районі міста Києва (роботи), у відповідності з кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору.
Обсяг та конкретні види робіт по об'єкту визначаються в кошторисі, що затверджується замовником (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору, роботи за цим Договором фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до постанови КМУ від 24.01.2011 № 45 «Про затвердження Порядку використання у 2011 році коштів для здійснення м. Києвом функцій столиці» головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство фінансів України.
Згідно з п. 2.3 Договору, вартість та обсяг робіт визначені на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.09.2011 № 1694 та кошторисної документації, що отримала позитивний висновок державної експертизи, і становить 195428 грн. 04 коп., в т.ч. ПДВ 20 % - 32571 грн. 34 коп.
Додатковою угодою № 1 від 30.12.2011 сторони зазначили, що відповідно до фактичного обсягу робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштуванню освітлення під'їздів житлового будинку, визначеного на підставі акта здачі-приймання робіт, сторонами погоджено зменшення розміру вартості робіт на суму 145 грн. 66 коп. і встановлено остаточну суму Договору на рівні 195282 грн. 38 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 32547 грн. 06 коп.
Остаточна вартість робіт визначається на підставі акта здачі-приймання робіт, але не повинна перевищувати вартість зазначену в пункті 2.3 даного Договору (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 2.6 Договору, оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Відповідно до п. 2.7 Договору, замовник здійснює оплату робіт, що передбачені Договором, на підставі п. 49 Бюджетного кодексу України, після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.
У разі затримки бюджетного фінансування (відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовника), замовник зобов'язується провести розрахунок за виконані роботи протягом 14 банківських днів з дати надходження бюджетного фінансування на його рахунок (п. 2.9 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору, здача-приймання виконаних робіт по об'єкту оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт та витрат типової форми № КБ-3.
Відповідно до п. 4.2.2 Договору, замовник зобов'язаний після підписання акта оплатити виконані роботи.
Відповідно до п. 9.2 Договору, строк виконання робіт по об'єкту 30 листопада 2011 року.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 сторони змінили строк дії Договору та виклали п. 9.1 Договору в наступній редакції: «Даний Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2012 року».
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Згідно з ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як встановлено судом, позивач належним чином та в повному обсязі виконав підрядні роботи за Договором підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011, що підтверджується актом № 14-С/1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (за формою КБ-2в) на загальну суму 195282 грн. 38 коп. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (за формою КБ-3) на суму 195282 грн. 38 коп., належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Вказані акт та довідка підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін без заперечень.
Згідно зі статтею 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідач не надав суду обґрунтованих зауважень до акта № 14-С/1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року та доказів направлення вказаних зауважень позивачу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що роботи, виконані по акту № 14-С/1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, вважаються прийнятими відповідачем.
Як встановлено судом, 12.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгарант» звернулось до Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з претензією (вих. № 59 від 08.06.2012), в якій просило сплатити заборгованість, в тому числі й за Договором підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011.
Матеріалами справи підтверджується, що вказана претензія була отримана відповідачем 18.06.2012.
Листом вих. № 101 від 07.07.2012 Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило позивача, що станом на 04.07.2012 кошти для сплати кредиторської заборгованості з Державного бюджету України, на розрахунковий рахунок не надходили; подальший розрахунок за виконані роботи буде проведений після фінансування з бюджету.
Як встановлено судом, між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем є непогашеною та становить 195282 грн. 38 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростований факт існування заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгарант» в розмірі 195282 грн. 38 коп. за виконані позивачем підрядні роботи за Договором підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 195282 грн. 38 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, суд зазначає, що умова Договору, викладена у п. 2.9, відповідно до якої у разі затримки бюджетного фінансування (відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовника), замовник зобов'язується провести розрахунок за виконані роботи протягом 14 банківських днів з дати надходження бюджетного фінансування на його рахунок, не може розглядатися судом як встановлення строку (терміну) виконання обов'язку замовника з оплати виконаних робіт, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Таким чином, умова Договору підряду № 14-С щодо обов'язку відповідача здійснити оплату за Договором в залежності від надходження бюджетного фінансування не містить вказівки на конкретні період, дату або подію, яка має неминуче настати (тобто є такою, яка не залежить від волі сторін).
Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт. Зокрема, в разі відсутності коштів для оплати замовник має право призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.
Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності у останнього обов'язку з оплати виконаних робіт за договором підряду з капітального ремонту сходових, викладені в листі вих. № 101 від 07.07.2012, адресованому позивачу, у зв'язку з тим, що станом на 04.07.2012 кошти для сплати кредиторської заборгованості з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок не надходили, не приймаються судом до уваги.
Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що 12.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгарант» звернулось до Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з претензією (вих. № 59 від 08.06.2012), в якій просило сплатити заборгованість, в тому числі й за Договором підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011.
Вказана претензія була отримана відповідачем 18.06.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.06.2012.
Таким чином, враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був виконати обов'язок з оплати від дня пред'явлення вимоги, тобто по 25.06.2012 включно.
Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 7383 грн. 28 коп. за період з 18.07.2012 по 17.01.2013 пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати підрядних робіт за Договором підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями пункту 5.1 Договору сторонами встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує неустойку у розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочки.
У відповідності до пункту 5.2 Договору замовник звільняється від сплати пені за порушення строків оплати виконаних робіт у разі затримки фінансування з Державного бюджету України.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи викладене, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання обов'язку з оплати виконаних робіт. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року.
Крім того, відповідачем не доведено факт затримки бюджетного фінансування та не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження наявності обставин, які звільняють його від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011
Дії відповідача є порушенням умов укладеного між сторонами Договору, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до умов пункту 5.1 Договору підряду № 14-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів від 27.10.2011.
З урахуванням того, що обов'язок з оплати за виконані роботи відповідач повинен був виконати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто по 25.06.2014, прострочення виконання цього обов'язку настає відповідно з наступного дня після встановленого терміну виконання, тобто з 26.06.2012.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивач має право нараховувати пеню за неналежне виконання Управлінням житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації своїх зобов'язань по оплаті за підрядні роботи за період з 26.06.2012 по 26.12.2012.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено період нарахування пені (а саме те, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) та не враховано, що у 2012 році було 366 календарних днів.
У відповідності до положень пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд наводить власний розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно норм статті частини 6 статті 232 Господарського кодексу України в межах визначеного позивачем періоду нарахування:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
195282.3818.07.2012 - 26.12.20121627.5000 %6482.73
Всього:6482.73
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за Договором, вимоги позивача про нарахування відповідачу пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 6482 грн. 73 коп. за період нарахування з 18.07.2012 по 26.12.2012.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, будинок 41, ідентифікаційний код 37485401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, буд. 36, ідентифікаційний код 32596431) 195282 (сто дев'яносто п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 38 коп. основного боргу, 6482 (шість тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 73 коп. пені та 4035 (чотири тисячі тридцять п'ять) грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 30.09.2014
Суддя І.М. Отрош