01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
29.09.14 № 910/20610/14.
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 20962,50 грн.
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/19406/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" про стягнення 1 337 500,36 грн.
26.09.2014р. відділом діловодства суду отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 20962,50 грн.
Зустрічна позовна заява № б/н від 26.09.2014р. і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано представником позивача ОСОБА_1 за довіреністю.
Натомість серед документів, доданих до позовної заяви, відсутня довіреність що підтверджує право п. ОСОБА_1 бути представником ТОВ "ЖКГ "Геолог" та право подання даного позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
У позовній заяві зазначено, що "за Договором 04860/5-07 про поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі станом на день подання позову ПАТ «АК «Київводоканал» була наявна переплата ТОВ «ЖКГ «Геолог» у розмірі 20 962,50 грн."
Відповідно до абзацу 5 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Тільки якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК.
Суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи. (п. 3.3 вище наведеної Постанови Пленуму ВГСУ).
Фактично зазначені позивачем у позовній заяві відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку ч. 1 ст. 38 та п. 11 ч. 1 ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).
Вищенаведене позбавляє підставності наведену позивачем у тексті позовної заяви суму заявлену до стягнення.
За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2. 1), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітніх плат.
Згідно прохальної частини позовної заяви № б/н від 26.09.2014р., позивач просить стягнути з відповідача 20962,50 грн. отже, сума судового збору, що підлягає до сплати становить 1827,00 грн.
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та в порядку.
Натомість, позивачем у тексті позовної заяви № б/н від 26.09.2014р. зазначено, що у позивача склалося надзвичайне складне матеріальне становище, що пов'язане з наявністю великої заборгованості за надані житлово-комунальні послуги мешканців будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бестужева 36. Також враховуючи той факт, що позивач має надзвичайно велику заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» за постачання теплової енергії. У звя'зку з наведеним, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору в зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
До позовної заяви позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, найменування сторін та їх поштові адреси.
Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
У позовній заяві б/н від 26.09.2014р. у якості місцезнаходження відповідача, позивачем зазначено наступну адресу: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, що збігається з адресою місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Проте, згідно поштової квитанції №1059 від 26.09.2014 та опису вкладення у цінний лист позивачем направлено копію позовної заяви та доданих документів відповідачу за адресою - 01015, м. Київ, вул. Лейпцьзька, 1-5, що є відмінною від адреси, зазначеної у позові, та адреси, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Отже, позивачем на надано суду доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя Ю.В. Картавцева