ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13091/14 22.09.14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
про стягнення 214 273,80 грн.
за участю представників:
від позивача:Кирищук В.П. - представник за довіреністю № 91/2014/02/14-1 від 14.02.2014 р.
від відповідача:Хижниченко Н.С. - представник за довіреністю № 98-Д від 25.12.2013 р.
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 214 273,80 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 720359 від 01.11.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" утворилась заборгованість в сумі 214 273,80 за період з 01.09.2011 р. по 01.05.2014 р.
У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 189 742,40 грн., інфляційну складову боргу в сумі 9 968,84 грн. та 3% річних в сумі 14 562,56 грн. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2014 р., а всього - 214 273,80 грн.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що заборгованість виникла не з його вини, а з вини споживачів, які несвоєчасно сплачують послуги. Крім того, вказав, що позивач неправомірно нараховує 3 % річних та інфляційну складову боргу, посилаючись на п. 2.2 угоди про співпрацю в сфері поставки теплової енергії, укладеної відповідачем з ПАТ "Київенерго". Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
01.11.2003 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та КП "УЖГ Шевченківського району", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (споживачем), було укладено договір № 720359 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Згідно з п 1.1 договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Умовами договору № 720359 від 01.11.2003 р. сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1 (п. 2.2.1), споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2 (п.2.3.1).
Також сторонами договору № 720359 від 01.11.2003 р. було погоджено :
- обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);
- тарифи та порядок розрахунків (додаток № 2), відповідно до якого сторонами визначено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію, а до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його рахунком.
- умови припинення подачі теплової енергії (додаток № 5).
У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, надав послуги на поставку теплової енергії у гарячій воді, що підтвержується обліковими картками фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з вересня 2011 р. по квітень 2014 р.
Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати послуг виконав неналежним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді у сумі 214 273,80 за період з 01.09.2011 р. по 01.05.2014 р.
Наявність заборгованості відповідача підтверджується поясненнями представників позивача та відповідача, витягом з облікової картки відповідача, довідкою про надходження коштів за період з вересня 2011 р. по серпень 2014 р. та розрахунком заборгованості позивача.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з пунктом 2.1 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді сторони домовились, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Тарифи на теплову енергію та порядок їх нарахування були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані, а, отже, суд не приймає доводи відповідача стосовно невірного встановлення порядку нарахування вказаних послуг.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді за договором № 720359 від 01.11.2003 р. за період з 01.09.2011 р. по 01.05.2014 р. в сумі 189 742,40 грн.
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що вказана заборгованість виникла у зв'язку із несвоєчасною сплатою населенням та орендарями, які є кінцевими споживачами.
Суд зазначає, що договірні відносини із позивачем виникли саме у відповідача - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" договором № 720359 від 01.11.2003 р., а не у населення чи орендарів (споживачів даних послуг). Невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника чи державою, і, як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором, не звільняють боржника від передбаченої законом відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 189 742,40 грн. основного боргу за договором № 720359 від 01.11.2003 р. за період з 01.09.2011 р. по 01.05.2014 р. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути інфляційну складову боргу в сумі 9 968,84 грн. та 3% річних в сумі 14 562,56 грн. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2014 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 9 968,84 грн. та 3% річних в сумі 14 562,56 грн. за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2014 р.
У судовому засіданні відповідач просив відмовити у нарахуванні матеріальних втрат, посилаючись на угоду від 05.12.2013 р., укладену між сторонами.
З цього приводу судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (виконаіцем комунальних послуг), була укладена угода від 05.12.2013 р. про співпрацю в сфері поставки теплової енергії для забезпечення споживачів Шевченківського району міста Києва комунальними послугами.
Відповідно до п. 1.2 даної угоди сторони мають провести інвентаризацію стану розрахунків станом на 01.10.2013 р. по всіх договорах, укладених сторонами, із врахуванням реструктуризованих чи розстрочених сум та сум, які перебувають в стадії судового розгляду, результати якої не пізніше 15.12.2013 р. відобразити в окремому документі.
Постачальник зобов'язується до 01.10.2014 р. не застосовувати до виконавця неустойку, передбачену умовами всіх діючих договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладених між сторонами, не нараховувати 3 % річних та втрати від інфляційних процесів, передбачені ст. 625 ЦК України, за умови 100 % оплати спожитої протягом 01.10.2013 р. - 01.10.2014 р. спожитої теплової енергії. Документом, яким визначається стан поточної заборгованості, вважати акт, складений відповідно до п. 1.2 договору (п. 2.2 угоди).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що до стягнення заявлена заборгованість за період з 01.09.2011 р. по 01.05.2014 р., а, отже, умови даної угоди за спожиту електроенергію в іншій період не можуть бути застосовані до даної заборгованості, оскільки угода регулює відносини сторін за період з 01.10.2013 р. по 01.10.2014 р.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 214 273,80 грн. задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 189 742 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 40 коп., інфляційну складову боргу в сумі 9 968 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 84 коп. та 3% річних в сумі 14 562 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 56 коп.
Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 285 (чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 48 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 22 вересня 2014року.
Повний текст рішення підписаний 29 вересня 2014 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна