15 вересня 2014 р. Справа № 804/9110/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД" про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північною об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД», з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб суму у розмірі 178251,47 грн.
В обґрунтування позову Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» знаходиться на обліку як платник податків в податковому органі, проте не виконує свої зобов'язання згідно з законодавством України, внаслідок чого має заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань в сумі 177100,23 грн. та пені в розмірі 1151,24 грн.
Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача з урахуванням позиції викладеної в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» (код ЄДРПОУ 21931694) зареєстровано 11.09.1995 року Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області та знаходиться на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 27.09.1995 року за № 20-803-13.
20 лютого 2014 року підприємством до податкового органу було подано звітну податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, згідно якої підприємство задекларувало орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік у розмірі 1045677,15 грн., а саме за січень - листопад 2014 року по 87139,77 грн. за кожен місяць, за грудень 2014 року - 87139,68 грн.
27 травня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» до податкового органу подано уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, згідно якої самостійно визначило нарахування до збільшення податкового зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2014 рік за січень 2014 року в розмірі 4190,79 грн., за лютий 2014 року в розмірі 4190,79 грн. та березень 2014 року в розмірі 4190,78 грн. Також самостійно визначило суму штрафу в розмірі 44,17 грн.
Відповідно до розрахунку податкового боргу по Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД», підприємство має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 177100,23 грн. За порушення строків сплати податку податковим органом було нараховано пеню у розмірі 1151,24 грн.
Отже, станом на 10.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 178251,47 грн.
Податковий орган виставляв відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 03.03.2014 року за № 55-25, яка була отримана відповідачем поштою .
На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» не сплачені, скасування податкового боргу не відбулось.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Конституцією України.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України встановлюється обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.
Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 ПК України).
Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Пунктом 286.1. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України)
Відповідно до п.п. 287.1, 287.3, 287.4 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до частини 1 статті 126 Податкового кодексу України , у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України ,у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Суд зазначає, що приписи ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, зазначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Положеннями пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи зазначене та відсутність добровільної сплати боргу, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» про стягнення податкового боргу- задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків платника податків у банках , обслуговуючих такого платника, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» (код ЄДРПОУ 21931694) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 178251,47 грн. (сто сімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 47 копійок) на бюджетний розрахунковий рахунок 33216812700025, код платежу 13050200, одержувач УДКС у Тернівському районі м. Кривого Рогу, код ОКПО 34237505, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області , м. Дніпропетровськ, МФО 805012.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська