25 вересня 2014 рокусправа № 808/2358/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі
за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» про стягнення коштів за податковим боргом, -
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі) 31 березня 2014 року звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» (далі - ТОВ "Рігма") в якому просить суд стягнути кошти за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків в розмірі 1600,00 грн. за лютий 2014 року.
Відповідач ТОВ "Рігма" заперечував проти задоволення подання та просив суд в задоволенні подання відмовити, посилаючись на відсутність боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по декларації з ПДВ за лютий 2014 року в зазначеній сумі 1600,00 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року провадження в адміністративній справі закрито з підстав наявності спору про право.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем ДПІ у Шевченківському районі подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 183-3 КАС України органи державної податкової служби України мають право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.03.2014 року ТОВ "Рігма" подало до ДПІ у Шевченківському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року №9013707576, в якій підприємством самостійно визначене податкове зобов'язання у розмірі 1600 грн., ця сума оплачена позивачем на розрахунковий рахунок місцевого бюджету згідно платіжного доручення №160 від 19.02.2014 року.
Підставою подання сформованого податковим органом є посилання на наявність податкових вимог шодо погашення відповідачем боргів за минулі періоди грудень 2004 року та січень 2005 року.
Зазначені податкові вимоги отримані відповідачем 15.12.2004 року та 03.02.2005 року, що підтверджується підписами посадової особи відповідача на корінці податкових вимог.
Відповідно до ч. 9 Листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11 спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд може встановити наявність спору із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податку може заперечувати суму податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг.
Крім зазначеного, для визначення суми податкового боргу необхідним є проведення певних процесуальних дій - надання сторонами доказів та їх дослідження. Скорочений термін розгляду подання, передбачений ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, не дає можливості здійснити повне та всебічне дослідження всіх обставин даної справи.
У зв'язку з вище зазначеним суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанці, що з урахуванням заперечень відповідача, який не згоден з наявністю та розміром податкового боргу, які грунтуються на своєчасній та у повному обсязі сплаті цього зобов'язання, вбачається наявність між сторонами спору про право.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що провадження за поданням підлягає закриттю з огляду на обставину добровільної сплати відповідачем суми боргу. Зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.
Оскільки судом першої інстанції оскаржена ухвала прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя:
Л.А. Божко
Суддя:
О.М. Лукманова