15 вересня 2014 р. Справа № 804/8595/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стянення надміру виплаченої пенсії , -
Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, суму надміру виплаченої пенсії за період з 24.06.2007 року по 30.11.2013 року в розмірі 114 961,27 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі Дніпропетровської області .
Вимоги позову обгрунтовані тим, що згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії надмірно виплачені, внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягнуті на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Враховуючи зловживання пенсіонера ОСОБА_1, відсутність добровільного повернення виплачених коштів, з останнього в судовому порядку підлягає стягненню переплата пенсії.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави вважати, що адміністративними судами можуть розглядатись вимоги про відшкодування шкоди, завданої лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень, такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позов заявлено пенсійним органом до фізичної особи про стягнення надміру виплачених сум пенсій. Отже, відповідач у спірних правовідносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав особою, яка отримувала пенсійні виплати.
Як передбачено частиною 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звертатися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Положенням статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не передбачають норм, які б надавали органам пенсійного фонду право звертатись із позовом про стягнення з громадянина сум надміру виплаченої пенсії до адміністративного суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За вказаного, з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах від 18 червня 2013 року №№ 21-204а13, 21-124а13, суд приходить до висновку, що даний спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно частини 2 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
За суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає вирішенню загальним місцевим судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження в адміністративній справі № 804/8595/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 3 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська