18 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2215/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рогози Х.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Чігріної Н.В.,
представник третьої особи - Дяченка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області, державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Чепуренко В.М., третя особа: Приватне Полтавське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" про визнання дій протиправними, скасування приписів та повідомлення, -
06 червня 2014 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області (далі - Інспекція, відповідач), державного інспектора сільського господарства в Полтавській області Чепуренко В.М. про визнання протиправними дій державного інспектора щодо недотримання порядку здійснення державного нагляду за використанням та охороною земель, скасування припису Інспекції №96 від 06.03.2014, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом припинення користування земельною ділянкою або оформлення права на користування нею. Крім цього позивач просить скасувати припис відповідача №208 від 06.05.2014 аналогічного змісту, а також повідомлення Інспекції №26 від 06.03.2014 про відшкодування шкоди, заподіяної територіальній громаді порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 13 247,54 грн.
Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що з 2002 року їй на праві власності належать нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 загальною площею 230,7 м2. У березні 2014 року державним інспектором Чепуренко В.М. була проведена перевірка дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, в ході якої виявлено факт самовільного зайняття (без правоустановлюючих документів) ФОП ОСОБА_1 частини земельної ділянки площею 656 м2. Позивач вважає, що під час обстеження земельної ділянки державний інспектор діяв з порушенням вимог Порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.03.2013 №179, оскільки Інспекція та її посадові особи мають право одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування. Натомість державний інспектор фактично здійснив перевірку на підставі лише матеріалів, наданих ФОП ОСОБА_1, які, за твердженням самої ж позивачки, є неналежними доказами. Спростовуючи встановлений перевіркою факт самовільного захоплення, позивач стверджує, що вона правомірно користується земельною ділянкою на умовах договору оренди, укладеного з Приватним Полтавським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" (далі - ПрАТ "Полтаватурист"). Відсутність правовстановлюючих документів пояснює тим, що технічна документація на дану земельну ділянку була виготовлена ще у 2005 році, проте й до теперішнього часу Управлінням земельних ресурсів м. Полтави так і не прийнято будь-якого рішення, що зумовлено бездіяльністю ПрАТ "Полтаватурист" в частині виготовлення власної частини технічної документації, як орендодавця.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що дії державного інспектора під час проведення перевірки та обстеження земельної ділянки відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані приписи та повідомлення про відшкодування шкоди ґрунтуються на фактичних обставинах, які зводяться до встановлених фактів щодо використання землі, на якій розміщене належне ФОП ОСОБА_1 нерухоме майно без документів, що посвідчують право власності чи право користування, при тому, що решта обстеженої території по АДРЕСА_1 площею 656 м2 підприємець самовільно зайняла, обмеживши доступ до неї парканом та будівлями.
Ухвалою суду від 15.07.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ПрАТ "Полтаватурист".
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини відсутності будь-яких договорів оренди землі, укладених ПрАТ "Полтаватурист" із ФОП ОСОБА_1
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що у відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10) ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 22.04.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, основний вид економічної діяльності - надання інших індивідуальних послуг.
Здійснюючи власну підприємницьку діяльність, ФОП ОСОБА_1 використовує нежитлові будівлі загальною площею 230,7 м2 по АДРЕСА_1, які вона придбала у Полтавського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Полтаватурист" (нині - ПрАТ "Полтаватурист") на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2002 (а.с. 12).
Прокуратурою Ленінського району м. Полтави в ході проведення перевірки додержання вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" туркомплексом "Турист", який є філією ПрАТ "Полтаватурист" засвідчено порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу Украхни, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". У зв'язку з цим 22.01.2014 прокурором Ленінського району м. Полтави була винесена постанова №59 про проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с. 84), з метою здійснення якої на ім'я начальника Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області прокурором внесені вимоги щодо необхідності проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 та Приватним Полтавським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 80-83).
На виконання вимоги прокурора першим заступником начальника Інспекції 27.02.2014 видано наказ №539 (а.с. 86) про проведення позапланового заходу, яким направлено Чепуренка В.М. - головного спеціаліста відділу координації інспекційної діяльності управління контролю за використанням та охороною земель до ПрАТ "Полтаватурист" та ФОП ОСОБА_1 для проведення перевірки. Проведення позапланового заходу зобов'язано здійснити у період з 04.03.2014 по 06.03.2014 на предмет додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Так, в період з 05.03.2014 по 06.03.2014 державним інспектором у присутності ФОП ОСОБА_1 здійснено обстеження вищевказаної земельної ділянки загальною площею 0,4164 га форма власності комунальна, про що складено акт №26/6 від 06.03.2014 (а.с. 14-15).
В ході обстеження земельної ділянки, згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, встановлено, що частина земельної ділянки площею 656 м2 з південного сходу, яка прилягає до будівлі лазні-сауни належної гр. ОСОБА_1, огороджена парканом, який разом з будівлею лазні обмежує вільний доступ до зазначеної частини земельної ділянки. В межах цієї частини земельної ділянки також розташовані споруди, право власності на які не оформлено. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку на всю площу - 4164 м2, в тому числі й на площу 0,0656 га, чи відповідне рішення органів влади про надання зазначеної ділянки у користування відсутні.
З'ясувавши вказані обставини, перевіряючий встановив факт самовільного зайняття земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,0656 га в розумінні визначення, наведеного у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", чим порушено вимоги ст. 125 Земельного кодексу України.
Результати проведеної перевірки відображено в акті від 06.03.2014 №26/6 (а.с. 27-32), яким зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування проїздів спільного (загального) використання майданчику для стоянки автомобілів та обслуговування нерухомого майна будівлі лазні-сауни без документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 4164 м2, чим порушено вимоги ст. 125 Земельного кодексу України. Частина земельної ділянки площею 656 м2 огороджена парканом, що обмежує доступ до земельної ділянки органів місцевого самоврядування. Відповідне рішення щодо надання земельної ділянки відсутнє, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки площею 656 м2.
У зв'язку з цим державним інспектором 06.03.2014 на ім'я ФОП ОСОБА_1 винесено припис №96 (а.с. 24), яким підприємця зобов'язано усунути порушення земельного законодавства шляхом припинення користування земельною ділянкою, звільнивши її або оформивши право користування земельною ділянкою згідно вимог чинного законодавства до 03.04.2014.
Крім цього державним інспектором 13.03.2014 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №53 (а.с. 11), якою гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 340,00 грн.
Не погодившись із вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 оскаржила її до місцевого суду.
15.05.2014 Київським районним судом м. Полтави ухвалено постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю (а.с. 17-18).
19.05.2014 ОСОБА_1 сплатила штраф, визначений постановою про накладення адміністративного стягнення №53 від 13.03.2014, що підтверджується копією заявки на перерахунок готівки долученої до матеріалів справи (а.с. 11).
06.05.2014 посадовою особою Інспекції складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства №26/13 (а.с. 34-38), яким встановлено, що станом на дату винесення акту ФОП ОСОБА_1 продовжує використання частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування нерухомого майна без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в т. ч. 656 м2 самовільно зайнятої земельної ділянки, тим самим не виконавши вимоги припису №96 від 06.03.2014. Порушення земельного законодавства не усунуто.
У зв'язку з цим державним інспектором 06.05.2014 на ім'я ФОП ОСОБА_1 винесено припис №208 (а.с. 23), яким підприємця зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, оформивши право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного земельного законодавства або припинити використання зазначеної земельної ділянки до 21.05.2014.
26.06.2014 Інспекцією на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму у розмірі 13 247,54 грн. (а.с. 25).
Не погоджуючись із правомірністю дій перевіряючого, законністю приписів та повідомлення про відшкодування шкоди, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку доводам позивача та запереченням відповідача в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення договору від 24.04.2002) передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Частинами 1 та 3 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення договору від 24.04.2002) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення договору від 24.04.2002) передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як свідчать матеріали даної справи ФОП ОСОБА_1, після придбання об'єкту нерухомості, прав на земельну ділянку під цим об'єктом не зареєструвала до теперішнього часу.
У свою чергу редакція ст. 126 Земельного кодексу України, яка є чинною на даний час, передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Всупереч наведеному перевіркою, проведеною прокуратурою Ленінського району м.Полтави, встановлено, що згідно з інформацією, отриманою від Управління Держземагенства у м. Полтаві, землевпорядна документація на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 до Державного фонду документації із землеустрою не передавалась, державна реєстрація вказаної земельної ділянки не проводилась.
Вказана обставина спонукала прокурора Ленінського району м. Полтави ініціювати перед Державною інспекцією сільського господарства в Полтавській області питання щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1.
У відповідності до положень абз. 4 п. "а" ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
На виконання зазначених норм законодавства та вимоги прокурора посадовою особою Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області здійснено перевірку дотримання земельного законодавства ФОП ОСОБА_1 шляхом обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Перевіркою встановлено ряд порушень, які полягають у тому, що ФОП ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування проїздів спільного (загального) використання майданчику для стоянки автомобілів та обслуговування нерухомого майна, придбаного нею за договором купівлі-продажу у Полтавського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Полтаватурист", без документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Відповідне рішення щодо надання земельної ділянки відсутнє.
На підставі встановлених перевіркою обставин землекористування перевіряючий прийшов до обґрунтованого висновку про самовільне зайняття ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 656 м2.
Заперечуючи висновки перевірки та винесені за її результатами приписи і повідомлення про відшкодування шкоди, позивач посилається на ту обставину, що земельну ділянку, яку відповідач визначив як самовільно зайняту, вона використовує на підставі договору, укладеного з ПрАТ "Полтаватурист". В підтвердження факту укладання такого договору ФОП ОСОБА_1 надала суду платіжні доручення та рахунки, відповідно до яких вона щомісяця сплачує на користь ПрАТ "Полтаватурист" грошові кошти за використання землі згідно договору (а.с. 59-78).
Проте самого тексту договору позивач не надала, зіславшись на відсутність у неї власного екземпляру.
Разом з цим представник ПрАТ "Полтаватурист" у судовому засіданні повідомив суду, що ПрАТ "Полтаватурист" ніяких договорів з приводу оренди землі із ФОП ОСОБА_1 ніколи не укладало. Призначення коштів, сплачених ФОП ОСОБА_1 за платіжними дорученнями та рахунками, йому не відоме.
Таким чином у судовому засіданні спростовано факт існування будь-яких договірних відносин з приводу оренди землі між ПрАТ "Полтаватурист" та ФОП ОСОБА_1, що у свою чергу свідчить про правильність висновку перевірки щодо незаконного (без правоустановлюючих документів) користування землею ФОП ОСОБА_1
До того ж сама позивач вказує, що документація із землеустрою на використовувану нею земельну ділянку по АДРЕСА_1 була виготовлена ще у 2005 році, проте й до теперішнього часу Управлінням земельних ресурсів м. Полтави не прийнято будь-якого рішення, що у свою чергу зумовлено бездіяльністю з боку суміжного землекористувача - ПрАТ "Полтаватурист" в частині виготовлення власної земельної документації.
Іншою обставиною, яка свідчить на підтвердження факту відсутності прав користування землею є заява ФОП ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної ради у м. Полтаві від 05.07.2014 (а.с. 75), у якій вона лише зараз просить виділити їй в постійне користування на умовах оренди земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (11/500 долі земельної ділянки, що належить третій особі на умовах оренди).
Таким чином ФОП ОСОБА_1 фактично сама підтвердила висновок перевірки щодо відсутності у неї будь-яких прав на вищевказану земельну ділянку.
Абзацом 16 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з абз. "б" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Як свідчать матеріали даної адміністративної справи факт самовільного використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 656 м2 встановлено ще й рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15.05.2014 по справі №552/1944/14-а, яким визнано правомірною постанову Інспекції про накладення адміністративного стягнення від 13.03.2014 №53, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 656 м2 без відповідного рішення органів місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування і без оформлення належним чином права на земельну ділянку та визнано її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства, яке полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач, діючи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно провів перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та виніс за її наслідками приписи №96 від 06.03.2014, №208 від 06.05.2014 та повідомлення про відшкодування шкоди №26 від 06.03.2014
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23.09.2014.
Суддя Є.Б. Супрун