22 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-6512/12/1470
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕЦ-ВАК» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕЦ-ВАК» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,-
13.12.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва звернулося до суду із позовом до ТОВ «ТЕЛЕЦ-ВАК», в якому просив стягнути з з товариства заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 10828,92 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва задоволено. Стягнуто з ТОВ ТЕЛЕЦ-ВАК» (код ЄДРПОУ 31707056) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва заборгованість в сумі 10828, 92 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ТОВ «ТЕЛЕЦ-ВАК» 23.01.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права іі процесуального права та просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року і прийняти нову, якою відмовити УПФУ у задоволенні даного позову, оскільки існує ймовірність подвійного стягнення цього внеску.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідач - ТОВ «ТЕЛЕЦ-ВАК» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва як платник єдиного внеску з класом професійного ризику виробництва - 52.
Станом на 12.12.2012 року ТОВ «ТЕЛЕЦ-ВАК» має недоїмку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2012 року у сумі 8 599 грн. 29 коп., що підтверджується звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України та картками особових рахунків відповідача.
В жовтні 2012 року УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, у відповідності до ч.4 ст.25 Закону України №2464, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу №Ю-2103 від 01.10.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5402903320280 від 05.10.2012 року.
27.08.2012 року Управлінням ПФУ, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.01.2010 року №2464-ІУ, прийнято рішення №1966 про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 1588,72 грн. та пені у розмірі 640,91 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного внеску складає 10828, 92 коп.
Зазначене рішення УПФУ №1966 було направлено на адресу відповідача поштою та отримано останнім 06.09.2012 року.
Не дочекавшись добровільної сплати цієї фактично узгодженої заборгованості та в зв'язку із відсутністю доказів оскарження вказаного рішення №1966 позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та правомірності дій та рішень пенсійного органу.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-ІУ визначено, що єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі ті, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до вимог ч.8 та ч.12 ст.9 того ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Як встановлено з матеріалів справи, на період календарного строку сплати єдиного внеску відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону по сплаті єдиного внеску, в зв'язку із чим, за ним за серпень 2012 року рахується недоїмка у сумі 8599, 29 грн.
Зазначені обставини несплати єдиного внеску відповідачем стали підставою для надіслання Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси вимоги № Ю-2103 від 01.10.2012 року про сплату боргу.
Слід зазначити, що сам факт існування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не заперечується, а тому надіслання позивачем вимоги про сплату такого боргу повністю відповідає нормам законодавства у сфері соціального страхування.
Згідно із приписами ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів розам з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу у судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Отже, з урахуванням зазначеного, наведених вище норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також в зв'язку із відсутністю доказів оскарження та скасування спірного рішення №1966, колегія суддів приходить до аналогічного висновку про те, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, що, в свою чергу, і було вірно встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія вважає висновки суду 1-ї інстанції про задоволення позовних вимог правильними та відповідаючи ми діючому законодавству.
До того ж, судова колегія звертає увагу ще й на те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням приписів ч.2 ст.11 КАС України та діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕЦ-ВАК» - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко