Справа: № 826/1694/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
24 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.
Суддів:Кобаль М.І.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови, -
Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація «Укрреставрація» пред'явила позов до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просило скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування процесуального документу від 19 грудня 2013 року у виконавчому провадженні № 35310448.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 02/12 від 04.01.2012 року на Корпорацію «Укрреставрація» накладено штраф за порушення у сфері містобудування у розмірі 3 616 536,20 грн.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 23.11.2012 року у виконавчому провадженні № 35310448 Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання. В обґрунтування прийнятого рішення державний виконавець зазначила, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» подібні виконавчі документи можуть були пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
19.12.2013 року, начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову у виконавчому провадженні № 35310448, якою скасував постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.11.2012р., винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Пацюріної Оксани Василівни.
Позивач не погоджується з постановою від 19.12.2013 р. та відповідно оскаржив її до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.
Як встановлено ч.1 та ч.2 ст.17 Закону України Закону «Про виконавче провадження» №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Положеннями ч.1 та абз.2 ч.2 ст.11 Закону №606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
В ч.1 ст.19 Закону №606 визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Разом з тим, як встановлено частиною 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
При цьому суд першої інстанції застосував п. 1 ч. 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якого, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Однак колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що правопорушення у сфері містобудівної діяльності є адміністративним правопорушенням з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правопорушення у сфері містобудівної діяльності не с адміністративним правопорушенням, а накладення штрафу на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не є адміністративним стягненням.
Аналогічна правова позиція стосовно того, що накладення штрафу на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не є адміністративним стягненням викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/37241/13 за позовом ОСОБА_6 до Інспекції про визнання незаконними та скасування припису та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Керуючись вказаною вище нормою Закону України «Про виконавче провадження», Інспекція надіслала на адресу Відділу примусового виконання постанову № 02/12 із заявою про відкриття виконавчого провадження (вих. № 7/26-45/1411/05 від 14.11.2012). Документи було надіслано рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Проте головний державний виконавець Пацюріна О.В. в Постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 23.11.2012 вказує, що заяву про примусове виконання подано 20.11.2012, а тому пред'явлений документ не може бути прийнятий до виконання у зв'язку із пропуском встановленого строку пред'явлення документів до виконання, а саме відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.
Оскільки постанову № 02/12 винесено 04.01.2012, то відповідно Інспекція в межах річного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання надіслала постанову № 02/12 на примусове виконання 14.11.2012. А тому, строку пред'явлення до виконання постанови № 02/12 Інспекція не пропустила.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2014 року задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Кобаль М.І.
Собків Я.М.