Справа: № 755/11119/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Антипова Л.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
26 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
ОСОБА_3 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Управління пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва з позовом від 02 липня 2014 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач 23.12.2013 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, однак їй було відмовлено у зв'язку із тим, що нею не було надано документів, підтверджуючих те, що заклади, в яких працювала позивач, мають відповідні документи, а саме: ліцензію МОЗ на право займатись лікувальною справою та акредитаційний сертифікат, на підставі яких їй було б враховано відповідний стаж за вислугу років для призначення пенсії. Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_3 має стаж за вислугу років 26 років 1 місяць 18 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працювала старшою медичною сестрою та медичною сестрою у ТОВ «Геракс», ТОВ «Санодент», ТОВ «ДАО» та ТОВ «Медична клініка-Валерія». Проте, документів, які б підтверджували, що дані підприємства є закладами охорони здоров'я та здійснюють медичну практику позивачем надано не було.
Відповідно до п.«е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»працівники охорони здоров'я мають право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів, незалежно від віку.
Посади, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»від 04.1.1993 за № 909 (зі змінами та доповненнями внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 26.09.2002 за № 1436).
Норми п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»від 04.11.1993 за № 909 наголошують на тому, що право на пенсію за вислугу років мають саме працівники закладів охорони здоров'я.
Пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 за № 765 «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я» дає визначення державної акредитації, згідно з яким це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявність в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.
Положеннями ст. ст. 3, 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я, введених в дію Постановою Верховної Ради України від 19 листопада 1992 за N 2802-XII, встановлено, що закладами охорони здоров'я є підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.
Цією ж статтею визначено, що заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.
Необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є їх державна реєстрація та акредитація, порядок якої визначається актами законодавства України.
Офіційним визнанням статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності, відповідно до п. 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року за N 765 (із змінами та доповненнями), є державна акредитація закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я. Акредитація проводиться один раз на три роки, перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 за № 1775 ліцензія-документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.
Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки встановлено, що ліцензії, видані ТОВ «Геракс», ТОВ «Санодент», ТОВ «ДАО» та ТОВ «Медична клініка-Валерія» лише засвідчують їх право на провадження виду господарської діяльності, який зазначено в ліцензії. Підприємства не акредитовані, дані ліцензії не встановлюють статус закладу охорони здоров'я, а тому підстави для зарахування стажу роботи в них відсутні.
Отже, допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.99, 100, 197, 198. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 02 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.