18 вересня 2014 рокусправа № 804/13511/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Трест реконструкції та розвитку» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі № 804/13511/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Трест реконструкції та розвитку» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Трест реконструкції та розвитку» 14 жовтня 2013 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого, просить визнати неправомірними дії відповідача при складанні акта від 18 вересня 2013 року №510 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (код ЄДРПОУ 23937028) з питань повноти нарахування плати за землю за період з 1 січня 2011 року по 31 липня 2013 року» та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 8 жовтня 2013 року №0002911504.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що
- дії відповідача при проведенні перевірки, складанні акта та прийнятті податкового повідомлення-рішення є протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню;
- чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі та приведення умов договору до вимог чинного законодавства або за взаємною згодою сторін, для чого орендодавцю необхідно звернутися до ТОВ «БПК «ТРР» з пропозицією внести зміни до договору оренди, або за рішенням суду, при цьому Дніпропетровська міська рада жодного разу не зверталася до позивача з пропозицією внести відповідні зміни до умов договору, з метою приведення його у відповідність до діючого законодавства;
- при винесенні оскаржуваного акта відповідач виходив з того, що розмір орендної плати за договорами оренди не відповідав вимогам чинного законодавства, а саме положенням пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, яким встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку, проте з такими висновками позивач не погоджується;
- зміна розміру земельного податку згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про правомірність рішення та дій відповідача.
Не погодившись з постановою суду першої позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає про те, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін та посилається на неврахування судом першої інстанції положень ст. 651 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про плату за землю».
Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача який заперечував, щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.07.2013 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №510 від 18 вересня 2013 року (далі - акт перевірки) в якому зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 та пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України, рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року №216/8, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району в наступних розмірах: за 2011 рік - 544072,40 грн., 2012 рік - 544072,40 грн., січень-липень 2013 року - 317375,59 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 жовтня 2013 року №0002911504, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за основним платежем в сумі 1 405 520,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 283 371,98 грн.
Правомірність та обґрунтованість дій та вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення прийнято відповідачем правомірно.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок (ст. 271 ПК України).
Підпунктом пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 9 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України.
Тому, починаючи з 01.01.2011 року відносини, що виникають щодо сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності, регулюються приписами Податкового кодексу України.
Отже, з 01.01.2011 року мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3 % їх грошової оцінки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції 01.11.2002 року між Дніпропетровською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки терміном на п'ятнадцять років, відповідно до якого позивач прийняв в строкове платне користування земельні ділянки загальними площами 2,1009 га та 1,7900 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 226 (Бабушкінський район) і зареєстровані в Державному реєстрі земель за кадастровими номерами 66017014 та 66017018 відповідно.
Цільове призначення земельних ділянок за цим договором - фактичне розміщення виробничої бази.
Договір укладений на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.06.2002 року №206/2, згідно якого код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.10.5 (інша промисловість).
Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що сума орендної плати за користування земельними ділянками на термін дії договору складає 1792714,32 грн.
Згідно пунктів 3.2, 3.3 договору орендна плата за користування земельними ділянками сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.
Дніпропетровською міською радою в зв'язку з вступом в дію з 01.01.2011 року Податкового кодексу України було прийнято рішення від 02.02.2011 року №216/8, яким встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками на території міста у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.
Згідно даних державного земельного кадастру від 12.11.2008 року №1698 з урахуванням індексації, передбаченої статтею 298 Податкового кодексу України, у 2011-2013 роках нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Шинна, 22-6 площею 2,1009 га. складає 14517404,40 грн., земельної ділянки по вул. Шинна, 22-6 площею 1,7900 га складає 12686213,29 грн.
Відповідно до розміру ставки податку, визначеної статтею 274 Податкового кодексу України, розмір земельного податку за земельну ділянку по вул. Шинна, 22-б площею 2,1009 га складає 145174,05 грн., за земельну ділянку по вул. Шинна, 22-б площею 1,7900 га складає 126862,14 грн., разом 272036,19 грн.
Згідно поданих декларацій від 31.01.2011 року №2896, від 20.02.2012 року №2968, від 26.02.2013 року №2319 платник податків самостійно визначив у 2011-2013 роках плату за землю в розмірі 22669,68 грн. щомісячно, а в грудні 22669,69 грн., що складає 272036,17 грн. щорічно.
Таким чином, з врахуванням вимог щодо мінімального розміру орендної плати, встановленого пунктом 288.5. статті 288 Податкового кодексу України - у трикратному розмірі земельного податку для земель інших категорій, ніж землі сільськогосподарського призначення, сума орендної плати за земельні ділянки позивача за вказані періоди має складати 68009,05 грн. щомісячно, а у грудні 68009,02 грн., що складає 544072,40 грн. щорічно. Отже, відхилення від встановленого законом мінімального розміру орендної плати за визначені земельні ділянки складає 45339,37 грн. щомісячно, а у грудні 45339,22 грн., що складає 544072,40 грн. щорічно.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не за волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди.
Таким чином, контролюючий орган, без застосування процедури внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, правомірно збільшив позивачу податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки відповідно до мінімального розміру спірного платежу, встановленого Податковим кодексом України у 2011, 2012, 2013 роках.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії відповідача при складанні акта від 18 вересня 2013 року №510 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (код ЄДРПОУ 23937028) з питань повноти нарахування плати за землю за період з 1 січня 2011 року по 31 липня 2013 року» суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.
У своїй заяві позивач зазначає, що дії відповідача при проведені перевірки, складані акта та винесенні податкового повідомлення-рішення є протиправними.
Між тим вимоги щодо визнання протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.
Крім того, висновки викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову щодо протиправності включення до акту перевірки будь-яких даних, а так само і акта перевірки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Трест реконструкції та розвитку» щодо визнання неправомірними дії відповідача при складанні акта перевірки.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Трест реконструкції та розвитку» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі № 804/13511/13-а - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 19 вересня 2014 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: А.А. Щербак