22 вересня 2014 року Справа № 5016/4036/2011(9/54)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі Мавродій Г.В.,
за участю представників учасників процесу:
від кредитора: не з'явився,
ліквідатор банкрута: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
кредитора: Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (04080, м. Київ, вул. Турівська, 12, ідентифікаційний код 38671091)
до банкрута: Приватного підприємства "Торговий дім "Еластик" (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, оф. 31, ідентифікаційний код 03330933)
ліквідатор: арбітражний керуючий Гладишко Юрій Павлович (свідоцтво НОМЕР_2 від 24.07.2013 р., АДРЕСА_1)
про визнання кредиторських вимог у сумі 74 849,88 грн.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 25.10.2012 р., яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 20.12.2012 р., боржника - Приватне підприємство "Торговий дім "Еластик" (далі - ПП "ТД "Еластик") визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гладишка Юрія Павловича.
08.11.2012 р. у газеті "Голос України" № 211 було опубліковано оголошення про визнання ПП "ТД "Еластик" та відкриття ліквідаційної процедури.
13.01.2014 р. від Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) до господарського суду надійшла заява № 4755/9/26-56-10-39 від 24.12.2013 р. про визнання поточних кредиторських вимог до банкрута в сумі 74 849,88 грн.
Ухвалою суду від 16.01.2014 р. вказана заява була прийнята судом до розгляду.
19.06.2014 р. від ліквідатора банкрута до суду надійшов відзив б/н від 15.04.2014 р., згідно якого він не визнає заявлені вимоги.
Усі учасники провадження у даній справі були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, однак у засідання не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили.
Розглянувши вказані кредиторські вимоги, дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне їх визнати частково, враховуючи такі обставини.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 18.01.2013 р. включно) (далі - Закон про банкрутство) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Як вбачається з матеріалів заяви, ПП "ТД "Еластик" має податковий борг перед кредитором станом на 10.12.2013 р. у загальній сумі 74 849,88 грн., який виник на підставі поданих банкрутом податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 2392 від 17.02.2012 р. та за 2013 р. № 9011417651 від 06.03.2013 р. та податкової вимоги № 1440 від 07.08.2012 р.
Також на підтвердження заявлених вимог, крім вищевказаних декларацій, кредитором надано: довідку № 4169/9/26-56-15-03-13 від 12.12.2013 р., розрахунок по ПП "ТД "Еластик" станом на 10.12.2013 р., розрахунок сум податкового боргу платника податків ПП "ТД "Еластик" (ідентифікаційний код 03330933) станом на 10.12.2013 р., розгорнуті розрахунки нарахованих сум податкового боргу станом на 10.12.2013 р., постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 р. у справі № 814/696/13-а.
У довідці № 4169/9/26-56-15-03-13 від 12.12.2013 р. кредитор зазначає, що сума, котра підлягає судовому розгляду, становить 52 839,43 грн.
Це пов'язано з тим, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 р. у справі № 814/696/13-а задоволено в повному обсязі позов Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про стягнення з ПП "ТД "Еластик" податкового боргу в сумі 22 010,45 грн.
Крім того, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.09.2014 р. визнано кредиторські вимоги ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в сумі 22 010,45 грн., заявлені на підставі заяви № 479/9/10-032 від 24.01.2013 р.
Таким чином, враховуючи, що зазначені вимоги в сумі 22 010,45 грн. вже розглянуті та визнані судом, суд їх відхиляє.
З огляду на викладене, суд розглядає поточні кредиторські вимоги в сумі 52 839,43 грн. (= 74 849,88 грн. [кредиторські вимоги згідно заяви № 4755/9/26-56-10-39 від 24.12.2013 р.] - 22 010,45 грн. [кредиторські вимоги згідно заяви № 479/9/10-032 від 24.01.2013 р., визнані ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.09.2014 р.]).
Як вбачається з матеріалів заяви кредитора, ПП "ТД "Еластик" було подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 2392 від 17.02.2012 р. та за 2013 р. № 9011417651 від 06.03.2013 р.
Зазначені вимоги в сумі 52 839,43 грн. являються заборгованістю по земельному податку за період з листопада 2012 р. по жовтень 2013 р., яка виникла за період з 31.12.2012 р. по 30.11.2013 р., та складаються з:
52 829,64 грн. - недоїмка (самостійно узгоджена платником податків сума);
9,79 грн. - пеня (з 31.07.2012 р. по 21.03.2013 р.).
Згідно ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.4 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Банкрут самостійно визначив податкове зобов'язання у податкових деклараціях, таким чином дане податкове зобов'язання є узгодженим.
Як вбачається з податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 2392 від 17.02.2012 р. та за 2013 р. № 9011417651 від 06.03.2013 р., земельною ділянкою, за яку сплачується земельний податок являється земельна ділянка за адресою: м. Київ, проспект Правди, 62.
З матеріалів справи № 5016/4036/2011(9/54) слідує, що ліквідаційна маса (нежитлові приміщення), яка реалізовувались ліквідатором банкрута наприкінці жовтня 2013 р. знаходилась саме за адресою: м. Київ, проспект Правди, 62.
Отже, ПП "ТД "Еластик" фактично являвся землекористувачем вищезгаданої земельної ділянки до жовтня 2013 року.
Згідно абз. 2 п. 1.4 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 20.04.2001 р. № 01-8/480 (із змінами) "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів" до вимог, пов'язаних із стягненням сум податків і зборів (інших обов'язкових платежів), нарахованих після прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом, то їх визнання та задоволення може здійснюватись на загальних підставах, визначених названим Законом.
Таким чином, вимоги кредитора, які виникли після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, являються обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, що містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею. У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
За таких обставин, суд визнає кредиторські вимоги частково в сумі 52 839,43 грн., з яких 52 829,64 грн. - третя черга, 9,79 грн. - шоста черга.
Керуючись ст. ст. 14, 23, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 18.01.2013 р. включно), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код 38671091) до Приватного підприємства "Торговий дім "Еластик" (ідентифікаційний код 03330933) частково в сумі в сумі 52 839,43 грн., з яких 52 829,64 грн. - третя черга, 9,79 грн. - шоста черга.
2. В іншій частині вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код 38671091) до Приватного підприємства "Торговий дім "Еластик" (ідентифікаційний код 03330933) у сумі 22 010,45 грн. відхилити.
Суддя В.С. Адаховська