ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13953/14 16.09.14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой»
до державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач»
про стягнення 65002,80 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
від позивача Костенко В.Л. (за довіреністю)
від відповідача Становова Ю.В. (за довіреністю)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач» про стягнення 65002,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ЦХП-06-05311-01 від 19.09.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/13953/14, розгляд останньої призначено на 05.08.2014 р.
05.08.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника взяти участь у судовому засіданні.
У судове засідання представник сторін не з'явились, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 21.08.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
21.08.2014 через канцелярію суду від відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав усні пояснення по справі.
У судовому засіданні 21.08.2014 р. було оголошено перерву до 28.08.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
28.08.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для можливості надання необхідних доказів по справі.
Суд задовольнив клопотання відповідача.
У судовому засіданні 28.08.2014 р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 09.09.2014 р.
Від відповідача 09.09.2014 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що в порушення умов спірного договору, позивачем не здійснено пусконалагоджувальні роботи на поставлену продукцію та не проведено навчання працівників, у зв'язку з чим відповідач не отримав актів, які є підставою для проведення остаточних розрахунків з позивачем у сумі 65002,80 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Сторони подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке судом було задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 р. розгляд справи було відкладено на 16.09.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі, вимоги ухвали суду щодо надання доказів виконання п. 6.1 Договору щодо настання строку оплати 5% вартості поставлено ї продукції позивачем не виконано.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав усні пояснення по справі.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
19.09.2011 р. між державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № ЦХП-06-05311-01 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.
Згідно з п. 4.3 загальна сума Договору на момент його підписання складає 1300056,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору, постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ, пункт призначення - згідно рознарядки замовника.
Положеннями п. 5.3 Договору передбачено, що датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками постачальника, вантажоодержувача, замовника та затверджений службою залізниці вантажоодержувача.
Згідно з п. 6.1 Договору розрахунки між замовником та постачальником здійснюються таким чином: замовник перераховує постачальнику оплату в розмірі 95% від вартості поставленої продукції протягом 90 банківських днів відповідно з рахуноком-фактурою, після підписання акту прийому передачі.
Остаточний розрахунок у розмірі 5% від вартості поставленої продукції здійснюється протягом 90 банківських днів після підписання та надання замовнику актів пусконалагоджувальних робіт та актів проведення навчання працівників, підписаних представниками постачальника та вантажоодержувача в сумі вартості продукції, у відповідності з рахунком-фактурою, обумовлену згідно з п. 5.2.
На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу продукції на загальну суму 1300056,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕИ-312 від 09.12.2011 р. та № ЕИ-355 від 28.12.2011 р., актами прийому-передачі товару від 09.12.2011 р. та 28.12.2011 р., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи, а також не заперечується сторонами.
Відповідачем на виконання п. 6.1 Договору сплачено позивачу 1235053,20 грн. (95 %). Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 65002,80 грн. (5%).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До Договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Обов'язок доказування відповідно до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який мав довести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з п. 6.1 Договору остаточний розрахунок у розмірі 5% від вартості поставленої продукції здійснюється протягом 90 банківських днів після підписання та надання замовнику актів пусконалагоджувальних робіт та актів проведення навчання працівників, підписаних представниками постачальника та вантажоодержувача в сумі вартості продукції, у відповідності з рахунком-фактурою, обумовленим згідно з п. 5.2. Договору.
Таким чином, позивач, на виконання п 6.1 Договору, повинен був надати відповідачу акти пусконалагоджувальних робіт та акти проведення навчання працівників. Зазначеними актами підтверджується факт належного виконання зобов'язання позивачем за договором та настання кінцевого строку оплати поставленої продукції, згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та умовами Договору.
Позивач не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Договору, оскільки не передав акти, зазначені у п. 6.1. Договору. Доказів на спростування викладеного на вимогу суду не надав.
На підтвердження того, що позивач неналежним чином не виконав взятих на себе зобов'язання за Договором, відповідачем додатково долучений до матеріалів справи лист відокремленого структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» від 26.08.2014 р. № 1527, в якому зазначається, що постачальник, відповідно до п. 5.6 Договору № ЦХП-06-05311-01 від 19.09.2011 р., пусконалагоджувальні роботи не виконав, а тому до вказаних робіт було залучено сторонню організацію, про що свідчить акт виконання пусконалагоджувальних робіт від 26.11.2012 р. (засвідчена копія - у справі).
Виходячи з того, що предметом позову є майнова вимога позивача, яка ґрунтується на частковому невиконанні відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за Договором, та враховуючи те, що позивачем не надано на вимогу суду доказів виконання п. 6.1 Договору, на підставі якого має здійснюватись остаточний розрахунок, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 25.09.2014 р.
Суддя О.Г. Удалова