ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
18 вересня 2014 року м. Київ № 10/348
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Добрівської Н.А., розглянувши питання про поновлення провадження в адміністративній справі №10/348 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 і Головного управління юстиції у місті Києві про встановлення порядку і способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2008 року в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управляння Служби безпеки України в місті Києві
про проведення перерахунку призначеної пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління Служби безпеки України в місті Києві, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправним нарахування йому пенсії за вислугу років фінансовим відділом Управління Служби безпеки України у місті Києві (далі Управління СБУ) з 15 листопада 2006 року у розмірі 1 058,49 грн., з урахуванням суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 1 269,60 грн.; визнати недійсним розмір призначеної йому Управлінням СБУ пенсії за вислугу років у розмірі 1 058,49 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у встановлені порядок та строк, провести перерахунок пенсії за вислугу років з 15 листопада 2006 року з суми грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням у розмірі 3 308,43 грн., враховуючи відповідні розміри окладів за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років і суму в розмірі 3 021,43 грн., щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, згідно з грошовим атестатом позивача серії СБ №011503 у відповідності із вимогами ч.3 ст.43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006р. №3591-15; забезпечити початок та подальші виплати розміру даної перерахованої пенсії і виплату суми різниці між попереднім і перерахованим розміром пенсії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Управління СБУ щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі (п.2 резолютивної частини судового рішення);
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести, починаючи з 15 листопада 2006 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 43 зазначеного Закону з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі (п.3 резолютивної частини судового рішення);
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період із 15 листопада 2006 року до дати здійснення перерахунку (п.4 резолютивної частини судового рішення);
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (п.5 резолютивної частини судового рішення).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог, в цій частині прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2012 року постанову Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2009 року змінено, залишена без змін постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення пункту 3 постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року; роз'яснено, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зобов'язане провести, починаючи з 15 листопада 2006 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством з урахуванням перелічених у грошовому атестаті серії СБ №011503, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.
16 липня 2013 року від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення способу та порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2008 року в адміністративній справі №10/348.
23 вересня 2013 року Головним управлінням юстиції у місті Києві через канцелярію подано заяву про встановлення способу та порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсій за період із 15 листопада 2006 року до дати здійснення перерахунку в адміністративній справі №10/348. Одночасно старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві заявлено клопотання про розгляд заяви у його відсутність.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року заява ГУЮ у місті Києві призначена до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні 30 вересня 2013 року протокольною ухвалою суду було об'єднано в одне процесуальне провадження вирішення заяв ОСОБА_1 та ГУЮ у місті Києві з огляду на однорідність заявлених вимог про зміну порядку і способу виконання пункту 3 постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2008 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 року зупинено провадження в адміністративній справі №10/348 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 і Головного управління юстиції у місті Києві про встановлення порядку і способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві і Управляння Служби безпеки України в місті Києві про проведення перерахунку призначеної пенсії зупинено до набрання законної сили постанови Святошинського районного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року у справі №2-а/759/36/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, за участю особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету - Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, про захист пенсійних справ.
28 серпня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Враховуючи заявлене клопотання та зважаючи на те, що обставини, які стали підставами для зупинення провадження в адміністративній справі вирішено, розгляд справи підлягає поновленню.
Відповідно до ч.5 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за ініціативою суду, якщо відпадають обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Керуючись положеннями ч. 5 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Поновити провадження в адміністративній справі №10/348 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 і Головного управління юстиції у місті Києві про встановлення порядку і способу виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2008 року в адміністративній справі №10/348.
2. Призначити справу до судового розгляду, який буде здійснено суддею Добрівською Н.А. 23 вересня 2014 року о 16 год. 00 хв. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус, 1.
3. В судове засідання викликати повноважних представників сторін.
4. Копію даної ухвали невідкладно направити сторонам.
Ухвала не підлягає оскарженню та відповідно до ч.6 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя: Н.А. Добрівська
Витяг про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі, встановлені ст. 49, ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Статтею 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст.49 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитись від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.