ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 серпня 2014 року № 826/9730/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровторстальмет»
простягнення коштів з рахунків платника податків у банках, -
Лозівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з позовом до ТОВ «Дніпровторстальмет» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 43 179,78 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з орендної плати за землю, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2014 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача витребувані додаткові матеріали по справі.
25 липня 2014 року через загальний відділ документального обігу до суду від відповідача надійшли заперечення проти позову, за результатами розгляду яких суд прийшов до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі і своєю ухвалою від 30 липня 2014 року призначив розгляд даної справи в судовому засіданні.
Представник позивача в судові засідання не з'явився, направив до суду письмові пояснення на заперечення відповідача, в яких позовні вимоги підтримав і просив здійснювати розгляд справи у його відсутність.
Про день, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся за адресою, вказаною ним у своїх письмових запереченнях, однак кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання». Згідно частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Аналогічне положення міститься і в абз.2 частини 3 статті 167 КАС України, відповідно до якого судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
В судові засідання 07 та 14 серпня 2014 року представник відповідача, визнаний судом в силу наведених вище положень належним чином повідомленим про розгляд справи, не з'явився, заяв/клопотань до суду не направляв.
У зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровторстальмет» (код ЄДРПОУ 33101486) перебуває на обліку в Лозівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області як платник окремих податків та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податкового кодексу України та законами з питань митної справи.
ТОВ «Дніпровторстальмет» самостійно визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у декларації за 2013 рік від 27.12.2012 року - у розмірі 47 234,97 грн. із визначенням щомісячних платежів за січень-листопад 2013 року - 3 936,25 грн., грудень 2013 року - 3 936,22 грн.
Згідно даних облікових карток платника, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати за землю, самостійно обрахованою платником за період 3 березня по грудень 2013 року в сумі 35 924,52 грн.
Згідно із визначенням, наведеним в пункті 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Посилання відповідача у письмових запереченнях на відсутність у нього обов'язку по сплаті зобов'язань у зв'язку з існуванням станом на 30.10.2013 року спору про право між учасниками ТОВ «Дніпровторстальмет» про набуття 100% корпоративних прав відповідача не можуть бути визнані такими, що нівелюють обов'язок відповідача по сплаті визначених ним у декларації зобов'язань.
Так, в пункті 50.1 статті 50 ПК України закріплено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
При цьому, жодних доказів на підтвердження подання відповідачем до контролюючого органу уточнюючого розрахунку.
На підставі зібраних у справі доказів судом також було встановлено, що на підставі акта перевірки №60/15.1-07 від 19.04.2013 року, контролюючим органом 25.04.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0000891501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з орендної плати юридичних осіб у розмірі 170,00 грн.; №0000881501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з орендної плати юридичних осіб у розмірі 7 872,60 грн.; №0000871501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з орендної плати юридичних осіб у розмірі 31 490,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані платником 07.05.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесених Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області податкових повідомлень-рішень або щодо їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентовані ст.56 ПК України.
Щодо посилань відповідача на неправомірність дій відповідача щодо визначення товариства платником орендної плати по спірній земельній ділянці, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення суми узгодженого зобов'язання, в т.ч. штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.
Аналогічна позиція була викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2012 року у справі №К-10088/09.
Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).
На виконання вимог ст.59 ПК України контролюючим органом було направлено відповідачу податкову вимогу від 02.12.2013 року №90-15 на суму 35 307,31 грн. (отримана платником 09.12.2013р.).
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.
Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р. визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.
Згідно п.п.95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з земельного податку юридичних осіб у розмірі 43 179,78 грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровторстальмет» (код ЄДРПОУ 33101486, юридична адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9) податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 43 179 (сорок три тисячі сто сімдесят дев'ять) гривень 78 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровторстальмет» на розрахунковий рахунок №33214812700015, одержувач: Созівське УДКСУ у Харківській області, код 38053090, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код платежу 13050200.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Н.А. Добрівська