Справа № 296/8338/14-ц
2/296/3413/14
"18" вересня 2014 р. м. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державної міграційної служби України в особі Управління Державної міграційної служби у Житомирській області, третя особа Служба у справах дітей Житомирської міської ради про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на тимчасовий багаторазовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Державної міграційної служби України в особі Управління Державної міграційної служби у Житомирській області, третя особа Служба у справах дітей Житомирської міської ради та просить суд визначити місце проживання дитини, дозволити тимчасовий багаторазовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон та зобов'язати Управління ДМС України в Житомирській області виготовити проїзний документ.
Згідно акта канцелярії суду від 15.09.2014р. при надходженні позовної заяви не було виявлено квитанції про сплату судового збору, а також копії позовної заяви із додатками для сторін.
Разом з тим, дослідивши матеріали позовної заяви суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності.
Із заявлених позовних вимог про зобов'язання Управління ДМС України в Житомирській області виготовити проїзний документ для виїзду дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України без згоди батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається наявність ознак публічно-правового спору, що виключає можливість його розгляду в прядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас, статтею 3 КАС України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Публічно-правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Виходячи з вищезазначених критеріїв, можна виокремити категорію справ, розгляд яких відповідно до статей 1, 4, 17 КАС України має здійснюватись у порядку адміністративного судочинства, а саме, спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує цих осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність, ухиляється від виконання покладених на нього функцій.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позов про зобов'язання Управління ДМС України в Житомирській області виготовити проїзний документ для виїзду дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України без згоди батька ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 подано до відповідача, як до суб'єкта владних повноважень, оскільки в його компетенції перебувають владні, управлінські функції щодо виготовлення проїзних документів.
Згідно п.1ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не підлягає розглядати в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги заявлені до Державної міграційної служби України в особі Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим суд відмовляє у відкритті провадження в справі в цій частині.
У відповідності ч. 2 ст. 3 КАС України, позивач може звернутись до суду за захистом своїх прав в порядку адміністративного судочинства.
Щодо вимог заявлених до ОСОБА_2, то виходячи з положень ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються за місцем її проживання. В позові вказано, що відповідач по справі проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, що на території Богунського району м.Житомира.
Згідно п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України, заява повертається позивачеві, коли справа не підсудна цьому суду.
Таким чином, справа не підсудна Корольовському районному суду м.Житомира, а тому в цій частині позовна заява підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду, яким є Богунський районний суд м.Житомира.
Керуючись ст. ст. 109, 121, 122 ЦПК України,
В прийнятті заяви ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в особі Управління Державної міграційної служби у Житомирській області - відмовити.
Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
В частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 позовну заяву повернути для подання за підсудністю до Богунського районного суду м.Житомира.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. Й. Адамович