Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/745/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 310 (229-3) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.09.2014 м.Кіровоград
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12014120110000226 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Бобринецького району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого неповну середню освіту, раніше судимого:
- 04.03.1996 року Новомиргородським районним судом за ст. 141 ч. 2 КК України до 2- х років позбавлення волі.
- 20.05.2003 року Бобринецьким районним судом за ст. 185 ч. 3 КПК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки.
- 12.06.2007 року Бобринецьким районним судом за ст. 309 ч. 1, ст. 71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі.
Звільнений 20.08.2009 року з Кіровоградської ВК № 6 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.08.2009 року умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців 10 днів.
- засуджено за ч.2 ст.310 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_7 від призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку виконає покладені на нього обов'язки.
У апеляції прокурор просить вирок районного суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним та засудити за ч.2 ст. 310 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 309 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, зазначив, що обвинувачений щиро покаявся у скоєних злочинах, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, у зв'язку з чим визнав необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів покарання в межах санкції статей обвинувачення у виді позбавлення волі та з урахуванням пом'якшуючих обставин, з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.
При ухваленні вироку суду взагалі не взято до уваги та не враховано обставин вчинення правопорушення, обсяг та кількість виявлених на присадибній ділянці рослин конопель, а саме, виявлені рослини конопель у кількості одна тисяча дев'ятнадцять, що були вилучені з присадибної ділянки на території домоволодіння ОСОБА_7 , яка належить особисто йому, які він самостійно посадив та вирощував для особистого вживання шляхом куріння.
Суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України зазначив, що обвинувачений щиро покаявся у скоєному, активно сприяв в розкритті кримінального правопорушення.
В той же час районним судом належним чином не враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується негативно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість у законному порядку не знято та не погашено, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак, на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив та знову вчинив правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень.
Вироком районного суду ОСОБА_7 визнаний винним за те, що 15.05.2014 року о 18 годині 30 хвилин, під час огляду домоволодіння та присадибної ділянки ОСОБА_7 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 , за добровільної згоди власника, в присутності понятих, на присадибній ділянці виявили та вилучили: 4 кущі рослини коноплі, які росли на присадибній ділянці між малиною, 88 кущів рослини коноплі під стінкою біля господарської забудови та 927 кущів рослини коноплі на присадибній ділянці, які росли між насадженнями кукурудзи. А всього виявили та вилучили одну тисячу дев'ятнадцять кущів рослин коноплі, не висушеної, з усіма вегетативними частинами/корінь, стебло, листя, голівки, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи №474 від 19.05.2014 р. є рослинами роду конопля, які являються нарковмісними рослинами, які містять психотропну речовину тетрагідроканнабінол.
Виявлені рослини конопель у кількості одна тисяча дев'ятнадцять, що були вилученими з присадибної ділянки на території домоволодіння ОСОБА_7 належать йому особисто, які він самостійно посадив та вирощував для особистого вживання шляхом куріння.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.2 ст.310 КК України, незаконний посів та вирощування конопель у кількості від п'ятдесяти і більше рослин.
Крім того, 15.05.2014 о 18 годині 30 хвилин, працівники міліції в присутності понятих, за добровільної згоди ОСОБА_7 , провели огляд його домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . В ході огляду домоволодіння ОСОБА_7 , працівники міліції в присутності понятих в дерев'яній бесідці на дерев'яній лавці виявили та вилучили верхню частину розрізаної ПЕТ пляшки, наперсток та нижню частину пляшки, на якій з внутрішньої сторони знаходиться нашарування речовини коричневого кольору з запахом диму, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 475 від 19.05.2014, проведеного НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, являється особливо небезпечним наркотичним засобом - екстракт канабісу, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 0,342 г.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 , який просив вирок районного суду залишити без зміни, думку прокурора про необхідність ухвалення нового вироку в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню за таких підстав.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.
Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , свою вину в скоєному злочині визнав повністю, пояснив, що дійсно при зазначених обставинах скоїв злочин, про вчинене шкодує, щиро розкаюється.
Просив суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Аналізуючи зібрані по справі та перевірені докази у їх сукупності, судова колегія вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння правильно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту; ч.2 ст. 310 КК України як незаконний посів та вирощування конопель у кількості від п'ятдесяти і більше рослин.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд вірно врахував вимоги ст. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, які законом класифікується, як злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.
Враховано також особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, ніде не працює, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною справи, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнав те, що обвинувачений щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, злочином шкоди нікому не заподіяно.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
Із врахуванням всіх обставин справи місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки враховуючи пом'якшуючі обставини вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, шляхом встановлення йому іспитового терміну та покладення обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
В апеляції прокурора не наведені переконливі та обґрунтовані доводи щодо необхідності призначення більш суворого покарання ОСОБА_7 , вказані доводи не заслуговують на увагу та не можуть служити підставою для призначення більш суворого покарання, оскільки призначене судом першої інстанції покарання є обгрунтованим, виваженим та справедливим, перевіреним показами.
Виходячи із змісту ст. 372 КПК України та з огляду на мотивацію прокурора не може розцінюватися як явно несправедливе внаслідок м'якості.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України колегія суддів,
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 липня 2014 року щодо ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту проголошення.
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10
(підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2