Справа № 127/18386/14-к
1-кп/127/1216/14
23.09.2014 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені 09 липня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020410004938 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 09 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Калинівського району с.Гущинці, українця, з вищою освітою, працюючого адміністратором в сауні «Термінал», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, -
ОСОБА_4 , працюючи адміністратором сауни «Термінал», діючи умисно з метою наживи, здійснив звідництво осіб протилежної статі для розпусти при наступних обставинах. Так, 01.08.2014 приблизно о 18:00 годин особи, що відпочивали в сауні «Термінал» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до адміністратора сауни ОСОБА_4 з проханням звести їх з особою жіночої статті (повією), яка б могла надати їм послуги сексуального характеру за грошову винагороду. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився за отримання ним грошової винагороди в сумі 50 гривень. Після цього, в той же день приблизно о 18:30 годині, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою наживи, зателефонував зі свого мобільному телефону до ОСОБА_8 , якій запропонував приїхати до приміщення сауни та надати двом особам сексуальні послуги за винагороду, на що ОСОБА_8 погодилась. Після вказаного, о 19:00 годині 01.08.2014 ОСОБА_8 приїхала до приміщення сауни «Термінал» за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, де надала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сексуальні послуги за грошову винагороду. Після цього, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 50 гривень винагороди за звідництво з повією.
В ході досудового розслідування між прокурором прокуратури м.Вінниця ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_4 з іншого, у відповідності до ст. 468, 469, 472 КПК України, 22 серпня 2014 року укладено угоду про визнання винуватості.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 302 КК України та покарання у вигляді обмеження волі строком на три роки із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців та застосуванням обмежень визначених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості. По суті обвинувачення ОСОБА_4 пояснив, що він працює адміністратором сауни «Термінал» та 01.08.2014 приблизно о 18:00 годин до нього звернулось двоє клієнтів сауни з проханням підшукати для них повію. Вказані особи пообіцяли йому за вказане 50 гривень. Бажаючи отримати гроші, ОСОБА_4 зателефонував знайомій повії ОСОБА_9 та запропонував приїхати до сауни та надати сексуальні послуги двом чоловікам за грошову винагороду. Телефон Світлани в нього був в зв'язку з тим, що раніше вона перебувала в сауні з іншими чоловіками та залишила ОСОБА_4 свій номер з метою пропонування її послуг повії іншим відвідувачам сауни. Світлана через пів години приїхала до сауни та надала двом чоловікам послуги повії, а ОСОБА_4 від них отримав обіцяні 50 гривень.
Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 та ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.
Заслухавши думку прокурора та показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.
Винуватість ОСОБА_4 у вчинені злочину, що полягає у звідництві для розпусти, вчинені з метою наживи, є доведеною та підтверджується показаннями обвинуваченого, який вину визнав повністю та повідомив всі обставини вчинення злочину. Показання обвинуваченого суд вважає переконливим доказом його винуватості з підстав їх належності та допустимості. Так, ОСОБА_4 детально та добровільно повідомив суду час, місце злочину та з його показань вбачається те, що обвинувачений усвідомлював, що він зводив осіб протилежної статі для вчинення розпусних дій - надання сексуальних послуг повією чоловікам за винагороду. При цьому суд, з показань обвинуваченого дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 носили не лише умисний характер, а й були зумовлені бажанням отримати грошову винагороду. За таких обставин, суд вважає вказаний доказ достатнім для надання юридичної оцінки дій обвинуваченого та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 302 КК України, як звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Злочин передбачений ч. 2 ст. 302 КК України, що вчинений ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Потерпілих у кримінальному провадженні не має.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на диспансерному обліку у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває, на обліку у ВОПНЛ ім. Ющенка не перебуває, характеризується позитивно.
У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором прокуратури м.Вінниці ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 22.08.2014 року, укладена між прокурором прокуратури м.Вінниці ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , підлягає затвердженню.
Крім того, на підставі ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити долю речових доказів у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором прокуратури м.Вінниці ОСОБА_3 від 22 серпня 2014 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09 липня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020410004938.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 302 КК України у виді трьох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік шість місяців.
На підставі п. 2,3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази у кримінальному провадженні №12014020410004938, а саме 250 гривень, передані на зберігання до Вінницького обласного управління АТ Ощадбанк (прибутковий позабалансовий ордер №56393148) - конфіскувати.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: