Справа № 138/2624/14-к
Провадження №:1-кп/138/162/14
ВИРОК Справа №138/2624/14-к
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1-кп/138/162/14
26 вересня 2014 року м.Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільсь-кого міськрайонного суду кримінальне провадження №12014020220000256 по обвинува-ченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, раніше судимого 27 листопада 2013 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.186 КК України до 200 годин громадських робіт. Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26.06.2014 звільненого від відбування вказаного покарання згідно ст.2 Закону України «Про амністію 2014 році»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-
ОСОБА_4 засуджений 27 листопада 2013 року Жмеринським міськрайонним судом за ч.1 ст.186 КК України до 200 годин громадських робіт.
Зазначений вирок 16 січня 2014 року надійшов на виконання до Могилів-Поділь-ського РП Шаргородського МРВ КВІ УДПтС України у Вінницькій області, де 20 січня 2014 року працівниками інспекції з ОСОБА_4 було проведено бесіду, під час якої роз'яснено порядок та умови відбування покарання, відповідальність за ухилення від від-бування громадських робіт та встановлено дні явки на реєстрацію в підрозділі криміналь-но-виконавчої інспекції (далі - КВІ), а саме: перший понеділок кожного місяця.
ОСОБА_4 видано направлення на відпрацювання громадських робіт до Хонько-вецької сільської ради, де він згідно розпорядження сільського голови № 6 від 23 січня 2014 року залучений до відпрацювання громадських робіт без оплати в робочі дні неділі, починаючи з 23 січня 2014 року з 13.00 по 17.00 годину відповідно до графіка відбування громадських робіт.
Згідно табелю виходу на роботу ОСОБА_4 протягом березня 2014 року 13 днів не виходив на відпрацювання громадських робіт без поважної причини, з яких відповідно 3 дні взагалі не вийшов на роботу, а протягом 10 днів з'являвся на відпрацювання, однак без поважних причин до роботи не приступав.
Зокрема, ОСОБА_4 у період з 10 по 14 березня 2014 року, 17 та 19 березня 2014 року, а також 24, 25, 26 березня 2014 року з'явився на відпрацювання громадських робіт, однак відпрацьовувати роботи відмовився та у період 18, 20 та 21 березня 2014 року не з'я-вився на відпрацювання громадських робіт, про причину невиходу на роботу не повідо-мив ні працівників сільської ради, ні працівників підрозділу КВІ.
Крім того, продовжуючи ухилятися від відбування громадських робіт ОСОБА_4 в квітні 2014 року із запланованих 84 годин, не відпрацював жодної години, з яких 4 години у зв' язку з хворобою, а 80 годин без поважної причини.
З інформації про кількість відпрацьованих із запланованих за графіком відпрацю-вання за травень 2014 року, громадських годин, ОСОБА_4 мав відпрацювати 76 годин, проте жодного дня із запланованих за графіком відпрацювання 19 днів не виходив на їх відпрацювання.
Крім того, на підставі ст.40 КВК України, відносно ОСОБА_4 20 лютого 2014 року працівниками КВІ застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з порушенням ним умов відбування покарання, після якого він не з'явився без поважної причини на реєстрацію до інспекції 07 квітня 2014 року, 05 травня 2014 року та 02 червня 2014 року.
Згідно ст.40 КВК України, ухиленням від відбування покарання у вигляді гро-мадських робіт є невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбу-вання покарання, які були вчиненні після письмового попередження та невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважених причин.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України - ухилення від від-бування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, суду пояснив, що був ознайом-лений з порядком та графіками відпрацювання громадських робіт, попереджений про від-повідальність за ухилення від їх відбування без поважних причин і з січня 2014 року по березень добросовісно працював в сільській раді, однак в березні почав ухилятись від робіт, в тому числі і без поважних причин, а з квітня взагалі перестав працювати, оскільки самовільно поїхав в м.Івано-Франківськ, де влаштувався на роботу на ринку. З запланова-них годин відбув лише 88. У вчиненому щиро розкаявся.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового розгляду погоди-лись з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровіль-ності та істинності їх позиції не було, суд, згідно ч.3 ст.349 КПК України, визнав недо-цільним допит свідків, а також дослідження матеріалів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням графіків відбування громадських робіт, табелів обліку робочого часу, медичних довідок про звернення ОСОБА_4 за ме-дичною допомогою та документів, що характеризують його особу. Перед цим учасникам судового провадження було роз'яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, вина ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині, крім його пока-зань, доведена і наступними документами: графіками відбування громадських робіт та табелями обліку робочого часу ОСОБА_4 за березень, квітень і травень 2014 року, згід-но яких він без поважних причин не відпрацював 112 години із запланованих 200 годин (а.с.83-85, 87-88, 103-111).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України, є кримінальним правопорушенням (злочином) невеликої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але звільнений за амністією від відбування покарання (а.с.135, 137), не одружений, не працює, негативно характеризується за місцем проживання (а.с.140), перебуває на обліку у лікаря-психіатра з легкою розумовою відсталістю з емоційно-вольовою нестійкістю (а.с.138 ).
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що виправлення і перевиховання під- судного ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.12, 60, 65-67, ч.2 ст.389 КК України, ст.ст.349 ч.3, 368-370, 374-376 КПК України 2012 року, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.389 КК України і призначити йому покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про поми-лування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захисни-ку та прокурору.
Суддя: