Ухвала від 23.09.2014 по справі 914/3018/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

23.09.2014 р. Справа№ 914/3018/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмежено відповідальністю "Благовіщенське", м. Васильків, Київська область;

до відповідача: Товариства з обмежено відповідальністю "Транс-Сервіс-1", с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область;

про: скасування рішення третейського суду.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: Думич А.М. - представник на підставі довіреності б/н від 13.08.2013 року.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 26.08.2014 року прийнято до розгляду заяву про скасування рішення третейського суду та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіщенське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" про скасування рішення третейського суду. Розгляд заяви призначено на 16.09.2014 року.

У судовому засіданні 16.09.2014 року представник позивача не з'явився. Представник відповідача подав відзив на заяву про скасування рішення третейського суду. Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Всеукраїнська інвестиційна асоціація" вимоги ухвали суду про порушення провадження виконав, надав матеріали третейської справи. Судом відкладено розгляд заяви на 23.09.2014 року.

У судове засідання 23.09.2014 року позивач явки представника не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача проти заяви про скасування рішення третейського суду заперечив.

Про час і місце розгляду заяви позивач повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У процесі розгляду заяви судом встановлено наступне. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» у складі одноособового третейського судді Демчик Ольги Ігорівни від 14.04.2014 року у справі № 196/03.14 повністю задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» про стягнення заборгованості за договором транспортного перевезення № 071013-О від 07.10.2013 року в розмірі 58 403 грн. 90 коп. основного боргу, 2 843 грн. 20 коп. пені, 2 187 грн. 13 коп. 10% річних від простроченої суми, а також стягнуто 694 грн. 94 коп. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

На виконання рішення третейського суду від 14.04.2014 року у справі № 196/03.14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» згідно з ухвалою господарського суду Львівської області від 26.05.2014 року по справі № 914/1642/14 було видано наказ на примусове виконання відповідного рішення третейського суду.

Заявник стверджує, що про оскаржуване рішення третейського суду дізнався лише 18.06.2014 року, а саме, коли отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" заяву-претензію, додатком до якої було вказане рішення, а також вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, оскільки третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

У відповідності зі ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що укладаючи договір транспортного перевезення № 071013-О від 07.10.2013 року (надалі по тексту ухвали - договір), у розділі 6 договору сторони узгодили, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв'язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, якщо попередньо не досягнуто згоди шляхом переговорів. Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація». Сторони визнають обов'язковість рішення обраного Третейського суду відповідно до статті 50 Закону України «Про третейські суди». Протокол засідання Третейського суду не ведеться. Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати обов'язки і вимоги Третейського суду з метою об'єктивного розгляду спору. Рішення Третейського суду для сторін є остаточним і підлягає виконанню. Сторони підтверджують, що даний договір не пов'язаний із задоволенням державних потреб.

Відтак, враховуючи порушення умов договору іншою стороною договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» з позовною заявою про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське», що є правомірним та не суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до матеріалів третейської справи, а саме, ухвали про відкриття провадження у справі та призначення третейського судді від 11.03.2014 року, ухвали про прийняття справи до провадження та призначення третейського розгляду справи від 11.03.2014 року, ухвали про відкладення третейського розгляду справи від 28.03.2014 року, рішення від 14.04.2014 року відповідачем у третейській справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське». Тобто оспорюваним рішенням третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які брала участь у справі, а саме стосовно позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» та відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське».

Про належне повідомлення відповідача у третейській справі про відкриття провадження, призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи свідчать матеріали третейської справи, зокрема, згідно з описом вкладення у цінний лист 14.03.2014 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення третейського судді від 11.03.2014 р. у справі № 196/03.14, ухвалу про прийняття справи до провадження та призначення третейського розгляду справи від 11.03.2014 р., копію положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації «ВІА», копію регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ВІА» (вказана кореспонденція отримана адресатом 11.04.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте дане поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку адресата 18.03.2014 року, що підтверджується «відстеженням пересилання поштових відправлень», які знаходяться в матеріалах третейської справи); згідно з описом вкладення у цінний лист 31.03.2014 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» було надіслано ухвалу про відкладення третейського розгляду справи від 28.03.2014 року у справі № 196/03.14 (04.04.2014 року поштове відправлення № 7901505923777 повернено за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується «пошуком виконаних операцій»); 31.03.2014 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» було надіслано телеграму з повідомленням про час та місцем розгляду третейської справи (телеграму не було вручено з підстави «адресат по повідомленню за телеграмою не з'являється»).

Рішення третейського суду по справі було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» 05.05.2014 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком, однак, було повернуте із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».

Крім цього, відповідач у третейській справі надсилав до третейського суду клопотання (від 10.04.2014 року) про відкладення розгляду справи, призначеної на 14.04.2014 року, що підтверджує поінформованість відповідача про розгляд справи третейським судом та можливість підготовки до судового засідання чи надіслання відзиву поштою, а також просив надсилати кореспонденцію на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» - 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А, офіс 12.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає заяву про скасування рішення третейського суду не обґрунтованою, безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду (ч. 1 ст. 122-1 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені ст. 51 Закону України «Про третейські суди».

За наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення ( ч. 1 ст. 122-6 ч. 3 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України).

Судом вище встановлено, що звертаючись із заявою про скасування рішення третейського суду, позивач вважає своє право порушеним, оскільки, на його переконання, порушено п. 5 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України (третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі). Однак, твердження позивача є не доведеними, не підтвердженими належними доказами і спростовуються доказами, поданими представником відповідача та матеріалами третейської справи № 196/03.14.

Так, матеріалами справи (описами вкладення у цінний лист, поштовими квитанціями, повідомленням про вручення поштового відправлення, реєстрами пересилання поштових відправлень, клопотанням про відкладення розгляду справи) спростовуються твердження позивача про те, що його було позбавлено права на подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1». Зокрема, клопотання про відкладення розгляду справи датоване 10.04.2014 року та містить посилання на ухвалу про відкладення розгляду справи від 28.03.2014 року, якою було відкладено розгляд справи на 14.04.2014 року, а отже Товариство з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» володіло інформацією про час та місце розгляду третейської справи, а відповідно мало можливість подати пояснення чи заперечення по суті позовної заяви, проте своїм правом на участь у розгляді справи не скористалося.

Судом також встановлено, що всі процесуальні документи надсилалися на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське», отриману із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначену самим відповідачем, та з дотриманням строку, передбаченого ст. 39 Закону України «Про третейські суди».

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про третейські суди» наслідки невиконання вимог третейського суду можуть бути передбачені третейською угодою сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору або регламентом третейського суду чи встановлені складом третейського суду.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про третейські суди» Ненадання витребуваних третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана третейським судом неповажною.

Відповідно до п. 6.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в частині другій статті 122-5 Господарського процесуального кодексу, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на частину четверту статті 122-1 і відповідний пункт частини другої статті 122-5 Господарського процесуального кодексу названого Кодексу. Якщо заява про скасування рішення третейського суду обгрунтована посиланням як на підставу (підстави), зазначені в законі та в ГПК, так і на іншу підставу (підстави), які не передбачені цими законодавчими актами, то відповідна заява підлягає розглядові в тій частині, що підпадає під ознаки частини третьої статті 51 Закону та частини другої статті 122-5 Господарського процесуального кодексу, а в прийнятті її в іншій частині слід відмовити.

Як вже зазначалося вище, підставою для оскарження та скасування рішення третейського суду відповідно до статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України та статті 51 Закону України «Про третейські суди» може бути вирішення третейським судом питання про права і обов'язки лише осіб, які не брали участь у справі, а не сторони, що з якихось причин не приймала участі в призначених у справі засіданнях.

У розумінні наведених норм матеріального та процесуального права особа, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки - це особа, яка не є стороною третейської угоди, але щодо прав і обов'язків якої третейським судом прийнято рішення. Така правова позиція наведена в постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2013 року у справі № 27/176 та від 10.04.2012 року у справі № 65/180, а також у постанові Верховного Суду України від 20.10.2010 року у справі № 6-28591.

Не підтверджене матеріалами справи і твердження позивача про неотримання відповіді від Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» на заяву від 24.07.2014 року про видачу оскаржуваного рішення. Так. у матеріалах третейської справи міститься лист-відповідь третейського суду від 04.08.2014 року та докази його надіслання Товариству з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське».

Враховуючи наведені вище нормативні положення та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що третейський суд розглянув справу у відповідності до вимог законодавства, зокрема, належним чином повідомляв відповідача у третейській справі про час і місце розгляду справи та не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як зазначено в п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», розподілу підлягають і суми судового збору, сплачені із заяв про скасування рішення третейського суду та про примусове виконання рішення третейського суду. Такий розподіл засновується на загальних засадах статті 49 ГПК; зокрема, в разі відмови в задоволенні відповідної заяви судовий збір покладається на заявника, а в разі скасування рішення третейського суду або видачі згаданого виконавчого документа - на іншу сторону третейського спору.

Відтак, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд заяви про скасування рішення третейського суду залишаються за заявником.

Керуючись ст. ст. 86, 122-1, 122-4, 122-5, 122-6, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіщенське" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 14.04.2014 року у справі № 196/03.14 відмовити повністю.

Ухвала господарського суду про відмову в скасуванні рішення третейського суду може бути оскаржена у порядку, визначеному цим Кодексом для оскарження рішення суду першої інстанції.

Третейську справу № 196/03.14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» повернути Постійно діючому третейському суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72)..

Суддя Матвіїв Р.І.

Попередній документ
40636943
Наступний документ
40636945
Інформація про рішення:
№ рішення: 40636944
№ справи: 914/3018/14
Дата рішення: 23.09.2014
Дата публікації: 01.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: