17 вересня 2014 р. м. Житомир справа № 806/3454/14
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Гусєва О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області
про скасування припису до акту перевірки від 03.07.2014 року № 00946,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області до акту перевірки від 03.07.2014 року № 00946.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач не мав права здійснювати перевірку, оскільки його, позивача, діяльність не віднесена до високого ступеня ризику; перевірка фактично не проводилась, оскільки він, позивач, не допускав перевіряючих до перевірки; порушення, які зазначені в акті перевірки є надуманими; відповідачем не зазначено способу виконання припису.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с.27-30).
Проаналізувавши досліджені докази у сукупності суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно плану перевірок суб'єктів господарювання стосовно вимог законодавства про захист прав споживачів на ІІ квартал 2014 року (а.с.52), Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області належало провести перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Про проведення перевірки в період з 01 по 04 липня 2014 року позивач був повідомлений належним чином (а.с.39).
3 липня 2014 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області, відповідно до направлення № 211 від 03.07.2014 року (а.с.39) була проведена перевірка у магазині "Автодом" фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, за наслідками якої був складений акт № 00946 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (а.с.31-36).
В розділі І "Порушення вимог законодавства,виявлені під час перевірки" акту № 00946 зазначено, що:
- 1 - позивач не допустив перевіряючих до обстеження торгівельного приміщення, не повернув кошти за контрольну закупку, не надав можливості перевірити якість товарів, що реалізуються в магазині;
- 2 - перешкоджав перевіряючим у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та інших видів обслуговування;
- 3 - не надав на вимогу журнал реєстрації перевірок;
- 4 - товар, придбаний при контрольній закупці, надійшов до продажу без документів, передбачених законодавством (відсутні якісні посвідчення);
- 5 - на більшості товарів, що були в реалізації в магазині, цінники відсутні, а наявні цінники не оформлені відповідно до законодавства (відсутня назва товару, дата складання ціни, підпис відповідальної особи.
Позивач, стверджуючи, що він не допускав посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області до перевірки, фактично підтверджує наявність порушень, відображених в пунктах 1-3 розділу І акту № 00946. Інші порушення підтверджуються, крім акт № 00946, товарним чеком (а.с.37), актом контрольної перевірки (а.с.38), фотознімками (а.с.45-51).
Відповідно до розділу ІV "Припис" акту № 00946 ОСОБА_1 зобов'язано надати письмову інформацію про усунення недоліків та інформацію про подальше поводження з забракованою продукцією; упорядкувати роботу підприємства відповідно до вимог чинного законодавства про захист прав споживачів; забезпечити явку відповідальної особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Інспекція з питань захисту прав споживачів у Житомирській області є територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, на який згідно зі ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" покладено обов'язок здійснення державного контролю за додержанням законодавства України про захист прав споживачів та встановлено обсяг відповідних прав щодо реалізації вказаного обов'язку.
У відповідності до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р. № 1164 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та пункту 3 Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджених Постановою КМ України від 27.12.2008 року № 1164 (далі - Критерії ризику) суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю) відносяться до високого, середнього або незначного ступеня ризику.
Пунктом 4 Критеріїв ризику встановлено, що державному нагляду (контролю) підлягають суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), види якої визначені у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97 (далі - ДКПП).
Підпунктом 10 пункту 5 Критеріїв ризику визначено, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, що провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), види якої визначені у ДКПП за переліком кодів продукції, серед яких продукти хімічні інші - код 24.6, до яких належать: матеріали мастильні спеціальні та засоби для автомобілів; присадки до мастил та палива; рідини для гідравлічних передач і гальмових систем; суміші антифризні; рідкі препарати проти обледеніння; речовини антифризні та інші рідини проти обледеніння.
Відповідно до розділу 24 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого і введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 30 грудня 1997 року № 822 вказаним видам продукції надано відповідні коди ДКПП:
матеріали мастильні спеціальні та засоби для автомобілів - 24.66.3;
присадки до мастил та палива - 24.66.32;
рідини для гідравлічних передач і гальмових систем (суміші антифризні; рідкі препарати проти обледеніння)- 24.66.33;
речовини антифризні та інші рідини проти обледеніння - 24.66.33.500;
речовини антифризні - 24.66.33.550.
Позивач не заперечує, що за місцем перевірки він здійснював господарську діяльність з реалізації мастил автомобільних, присадок до мастил та палива, рідини для гідравлічних передач і гальмових систем, речовини антифризні та іншої рідини проти обледеніння.
Отже відповідно до Критеріїв ризику та ДКПП позивач відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, а тому, відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб", дія вказаного Закону на позивача не поширюється.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Житомирській області на лист ОСОБА_1 від 12.06.14р. до часу проведення перевірки надано письмову відповідь від 18.06.2014 року № 997-03/16, зміст якої суб'єктом господарювання залишено поза увагою, після чого у день перевірки 03 липня 2014 року створено перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу що реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів у проведенні планової перевірки.
Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (абзац 3 частини 5 статті 7 та абзац 4 статті 10) встановлено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб державного нагляду (контролю) до проведення перевірки, а також вичерпний перелік підстав, за наявності яких особа може скористатися правом не допуску. За змістом статей 7 та 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" такими підставами є непред'явлення посадовими особами документів, передбачених статтею 7 (посвідчення /направлення на перевірку/ з наданням копії; службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду /контролю/), крім того статтею 10 передбачено право не допуску у разі, якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю).
Другий примірник направлення про проведення перевірки від 03 липня 2014 року № 211 було вручено ФОП ОСОБА_1, чого останній не заперечує (а.с.11).
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від підпису на першому примірнику, посадові особи Інспекції унесли до нього відповідний запис та засвідчили це власними підписами (а.с.39).
Суд звертає увагу, що до Акту № 00946 унесено лише одну позицію товару, а саме Тосол № 1 ОЖ-40 «Sintec Premium» з датою виробництва 05.2013 року та номером партії 24.13 - який було придбано під час здійснення контрольної закупівлі.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1994 року № 215, контрольна перевірка проводиться шляхом негласної контрольної закупівлі товару, а відповідно до пункту 5 вказаного Порядку, оголошення про контрольну закупівлю провадиться службовою особою відразу після передачі (оформлення, надання) продавцем товару, проведення грошового розрахунку та видачі розрахункового документу встановленої форми, що засвідчує факт продажу товару.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено обов'язок продавця надати споживачеві інформацію про продукцію, а частиною 2 статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що на вимогу споживача продавець зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Аналогічна норма міститься у пункті 17 Правил торговельного обслуговування споживачів (покупців), затверджених ПКМУ від 15.06.2006 року № 833, та прямо вказує, що забороняється продаж товарів, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.
В межах проведення контрольної закупівлі, а також після неї під час створення перешкод у проведенні перевірки суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 на вимогу споживача (перевіряючих) не було надано документів, які підтверджують належну якість продукції, що відображено у акті № 00946.
У зв'язку з існуванням імперативної правової норми зобов'язального характеру щодо необхідності надання продавцем на першу вимогу пересічного споживача документів, які підтверджують належну якість продукції, головним, за змістом частини 2 статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів", є надання таких документів будь-якому споживачу на його вимогу, а не формальна нібито наявність документів про якість у продавця, надання яких не пов'язується законодавцем із оформленням відповідних документів органом контролю та оцінкою дій перевіряючих з боку суб'єкта господарювання.
Контрольна закупівля проводиться негласно, так, як придбаває товари пересічний споживач, отже позивач був зобов'язаний надати на вимогу посадових осіб Інспекції документи на якість та безпеку, проте у порушення вимог Закону позивач ухилився від виконання свого обов'язку.
Наявні матеріали справи свідчать про проведення відповідачем перевірки позивача і встановлення під час її проведення порушень.
За фактичної наявності зафіксованих Актом від 03.07.2014 року № 00946 порушень, допущених ФОП ОСОБА_1, та відповідно до пункту 3.6 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 посадовими особами Інспекції, які проводили перевірку, суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 надано припис про усунення порушень - розділ IV "Припис", який міститься у структурі Акту від 03.07.2014 року № 00946 та є його невід'ємною частиною.
Відповідно пункту 3.6 вказаного Порядку заходи припису до Акту від 03.07.2014р. № 00946 було сформульовано конкретно та у стислій формі, що доводиться змістом самого припису.
Таким чином суд вважає, що Інспекція при проведенні перевірки та наданні припису діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 22 вересня 2014 р.